Очікує на перевірку

19-та ракетна бригада «Свята Варвара»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
19-та ракетна бригада
Нарукавний знак бригади
На службі1997—дотепер
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Ракетні війська та артилерія
Базуванням. Хмельницький
Річниці9 листопада
Оснащеннякомплекс 9К79-1 «Точка-У»
Війни/битвиРосійсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (2022)
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменуванняСвята Варвара
Командування
Поточний
командувач
полковник
Федір Ярошевич

Медіафайли на Вікісховищі

19-та ракетна бригада «Свята Варвара»[1] (19 РБр, в/ч А4239, пп В3225) — формування ракетних військ Збройних сил України. Бригада озброєна тактичними ракетними комплексами «Точка». Перебуває у безпосередньому підпорядкуванні Командуванню Сухопутних військ України. Головне призначення бригади — високоточне вогневе ураження противника на тактичну глибину побудови його бойових порядків шляхом завдання групових та поодиноких ракетних ударів по військах та важливих об'єктах, а при діях на приморському напрямку — для ураження ударних угрупувань флоту противника, його військово-морських баз, портів, морських десантів.

Історія

[ред. | ред. код]

19 ракетна бригада сформована у жовтні—листопаді 1997 року на підставі Директиви Міністра оборони від 1 квітня 1997 року № 111/1/0116. Днем створення частини офіційно вважається 9 листопада 1997 року[2].

Організаційно бригада увійшла до складу 1-ї ракетної дивізії Сухопутних військ Збройних Сил України, яка була сформована на фондах 19 Запорізької Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова II ступеня ракетної дивізії зі складу ракетних військ стратегічного призначення та управління 43 ракетної армії.

Восени 1999 року Бойовий прапор 19 ракетної дивізії РВСП з бойовими нагородами — орденами Червоного Прапора, Суворова і Кутузова II ступеня в урочистій обстановці був переданий до 1 ракетної дивізії, до складу якої входила 19 ракетна бригада. Після скорочення 1 ракетної дивізії цей прапор переданий на зберігання до 19 ракетної бригади.

До складу 1-ї ракетної дивізії Сухопутних ввійшли:

Більшість особового складу, яким була укомплектована 19 ракетна бригада, проходили службу в ракетних військах стратегічного призначення і мали достатній досвід служби в ракетних військах. Проте, специфіка експлуатації, бойового застосування, та навіть служби і повсякденної діяльності частини оперативно-тактичних ракет Сухопутних військ значно відрізнялися від специфіки ракетних військ стратегічного призначення. Тому протягом 1997—1998 років військовослужбовці 19 ракетної бригади провели значний обсяг робіт, пов'язаних з отриманням нової для них техніки, приведенням її до боєготового стану, освоєнням та організацією служби і повсякденної діяльності.

15 серпня 1998 року заступником командувача Сухопутних військ України з бойової підготовки генерал-лейтенантом Дячуком Г. І. частині вручено бойовий прапор.[2]

В жовтні 1998 року особовий склад 1 ракетного дивізіону 19 рбр взяв участь у проведенні навчань Збройних Сил України  «Осінь 98», в ході яких 22 жовтня 1998 року на державному полігоні «Чауда» (Крим) провів навчально-бойові пуски двох оперативно-тактичних ракет 8К14-1[2].

В жовтні 2001 року особовий склад 1 ракетного дивізіону, технічної батареї бригади, дивізіону забезпечення та інших підрозділів 19 рбр брав участь у навчаннях Збройних Сил України «Південний редут — 2001», в ході яких 4 жовтня 2001 року на державному полігоні Чорноморського флоту Російської федерації «Опук» (Крим) провів навчально-бойовий пуск оперативно-тактичної ракети 8К14-1.[2]

З часу формування бригади в жовтні 1997 року до жовтня 2005 року, на озброєнні бригади знаходився ракетний комплекс оперативно-тактичних ракет 9К72.

В 2004 році 19 ракетна бригада виходить зі складу 1 ракетної дивізії, яка розформовується, і в серпні 2004 року підпорядковується безпосередньо Головнокомандувачу Сухопутних військ Збройних Сил України[2].

З 2005 року на виконання  програми реформування Збройних Сил України 19 ракетна бригада проводить процес переозброєння, з бригади оперативно-тактичних ракет на бригаду змішаного складу, 2 дивізіони якої озброюються тактичними ракетами, один дивізіон — оперативно-тактичними[2]. Восени 2007, коли комплекси 9К72 в Україні були зняті з озброєння, бригада остаточно перейшла на «Точку-У».

Станом на 2014 рік, 19 РБр була єдиною у Сухопутних військах ЗС України ракетною бригадою.

Війна на Донбасі

[ред. | ред. код]

Згідно з інтерв'ю начальника Генерального Штабу ЗС України Віктора Муженка, Збройні Сили України досить інтенсивно використовували комплекси «Точка-У» проти російських терористів та підрозділів регулярної російської армії на території України. Перші випадки використання комплексу стались під час боїв за Савур-Могилу в серпні 2014 року. За два роки війни всього було випущено близько ста ракет комплексу «Точка-У» з різними бойовими частинами для виконання різних завдань[3].

У серпні 2014 року, після масованого вводу російських регулярних військ на територію України, у зв'язку з недосяжністю об'єктів противника для інших вогневих засобів під час виходу українських військ з оточення під Іловайськом, Генеральним Штабом був задіяний 1 РДн 19-ї бригади, а також 1 РеАДн 107-го РеАП. Далекобійна артилерія підтримувала українські підрозділи, що виходили, створюючи «вогневий коридор». Удари було заплановано уздовж маршруту висування підрозділів по місцях ймовірного розташування противника (панівні висоти, кургани, перехрестя доріг тощо) з південного боку — для 1 РДн 19 РБр, з північного боку — для 1 РеАДн 107 РеАП. Вогонь відкривався за викликом. В ході цього були виконані близько 12 групових та поодиноких ракетних ударів з використанням від 1 до 4 установок «Точка» і приблизно 15 вогневих ударів РСЗВ «Смерч» з використанням від 1 до 3 бойових машин.[3]

Згідно з припущенням ІнформНапалм, танк Т-72БА, що був знищений у базовому таборі 21-ї мотострілецької бригади РФ західніше с. Кумачове під час боїв за Іловайськ, міг бути вражений саме ракетним ударом «Точки-У».[4]

У жовтні 2014 року бойовики заявили, що ракета влучила у їх військову базу, яка була облаштована в приміщенні військової частини № 3023 в окупованому Донецьку неподалік від аеропорту ім. Прокоф'єва[5].

В серпні 2016 року волонтери міжнародної спільноти Інформнапалм перевірили інформацію щодо застосування тактичних ракетних комплексів 9К79-1 «Точка-У» та реактивних систем залпового вогню 9К58 «Смерч» проти підрозділів ЗС РФ влітку 2014 року та знайшли певні збіги між відомими втратами російських військових та можливими пусками ракет «Точка-У»[6].

У травні 2017 року проросійський ресурс LostArmour опублікував розлоге розслідування щодо використання «Точки-У» у війні на Донбасі. Згідно з аналізом, з 24 ракет, у яких вдалося встановити місце розривів їх боєприпасів, щонайменше 4 випадки були результативними у знищенні російських військ вторгнення та нерегулярних проросійських формувань:[7]

  • 27 серпня 2014 в районі боїв за Іловайськ касетна «Точка» вразила фортифікований табір неподалік села Павлівське. У цьому таборі фіксувалася російська військова броне- та інженерна техніка (зокрема, екскаватори ЕОВ-3521) та десантники 247-го десантно-штурмового полку РФ.
  • 26—29 серпня 2014 в районі боїв за Іловайськ касетна «Точка» вразила щонайменше одну гаубицю з батареї Д-30 неподалік села Чумаки. В цій місцевості спостерігалися позиції 1065-го артилерійського полку РФ.[8]
  • 3 лютого 2015 ракета спричинила вибух складу вибухівки у Донецьку.
  • 14 лютого 2015 касетна «Точка» вразила електропідстанцію залізничного вокзалу в Іловайську, на той час контрольованого проросійськими бойовиками.[9]

Деякі випадки непрямо вказують на успішне застосування:[7]

  • 23 серпня 2014 касетна «Точка» завдала удару на виїзді з міста Сніжне, де неподалік був блокпост бойовиків, і ймовірно міг проходити конвой росіян.
  • 1—2 вересня 2014 ракета «Точка» завдала удару прямо по Луганському аеропорту, з якого 31 серпня вийшли українські війська і зайняли росіяни і бойовики.

Аналізуються також нещасні випадки та інциденти:[7]

  • 22 серпня 2014 внаслідок удару касетної «Точки» по Ровеньках загинуло 3 цивільних.
  • 23—24 серпня 2014 при запуску ракети під Логвиновим відбувся збій і двигун ракети вибухнув над пусковою установкою. Пускова установка не зазнала суттєвих пошкоджень.

Автор аналізує характер уражень касетними боєприпасами позицій української артилерії в районі Логвиного, і припускає, що це може бути результат роботи російських БМ-30 «Смерч», які у вересні вели вогонь з захопленої на той час Маринівки.[7][10]

Російське вторгнення

[ред. | ред. код]

29 березня 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, приблизно о 22:00 сталась пожежа на складі боєприпасів в селищі Октябрський Бєлгородської області. Спочатку з'явилася інформація, що причиною пожежі є людський фактор, але згодом стало відомо, що це міг бути удар 19-ї ракетної бригади;[11] утім, ця інформація не підтверджена.

28 липня 2023 року 19 ракетна бригада «Свята Варвара» Сухопутних військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[12]

Структура

[ред. | ред. код]

До 2013

[ред. | ред. код]

За даними Українського мілітарного порталу, до війни 2014 року бригада мала 3 дивізіони, сумарно 12 комплексів «Точка-У».[13]

За даними Українського мілітарного порталу, станом на 2018 рік бригада має 4 дивізіони та один навчальний:[13]

  • управління, штаб
  • 1-й ракетний дивізіон
  • 2-й ракетний дивізіон
  • 3-й ракетний дивізіон
  • 4-й ракетний дивізіон
  • навчальний ракетний дивізіон
  • технічна батарея;
  • рота матеріального забезпечення;
  • рота РХБ захисту;
  • пожежна обслуга.
  • батальйон охорони (7 окремий мотопіхотний батальйон)

Озброєння

[ред. | ред. код]

Станом на 1998 рік — 18 стартових агрегатів 9П117М та 9П117М-1 ракетного комплексу 9К72 (три ракетних дивізіони по три стартових батареї з двома стартовими відділеннями в кожній)[2].

Станом на 1999 рік — 12 стартових агрегатів 9П117М-1 ракетного комплексу 9К72 (три ракетних дивізіони по дві стартових батареї з двома стартовими відділеннями в кожній)[2].

Станом на 2005 рік — 8 пускових установок 9П129-1М та 4 стартових агрегати 9П117М-1 (два ракетних дивізіони по дві стартових батареї з двома стартовими відділеннями в кожній ракетного комплексу 9К79-1 «Точка У» та один дивізіон з двома стартовими батареями по два стартових відділення в кожній ракетного комплексу 9К72).[2]

Станом на початок 2014 року бригада мала на озброєнні 12 пускових установок (8 шт. — 9П129-1М та 4 шт. — 9П129-М) РК 9К79-1 «Точка-У».[14][15]

Традиції

[ред. | ред. код]

Назва

[ред. | ред. код]

5 грудня 2019 року бригада дістала почесну назву «Свята Варвара».[1][16][17]

Емблеми
Емблема ??? р.
Емблема 2015 р.

Символіка

[ред. | ред. код]

23 лютого 2019 року Начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко офіційно затвердив нову емблему бригади.[18] 22 січня 2020 року, за повідомленням АрміяInform, підрозділи бригади отримали почесні прапори і стрічки із зображенням святої Варвари, також бригаді передали частку від мощей святої великомучениці.[19]

Командири

[ред. | ред. код]
  • (1997—2002) полковник Карга Володимир Борисович
  • (2002—2004) полковник Грицай Віктор Володимирович
  • (2004—2006) полковник Близнюк Ігор Олександрович
  • (2006—2023) полковник Ярошевич Федір Сергійович
  • (2023 - дотепер) полковник Карпуша Ростислав Валерійович

Втрати

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №883/2019 — Офіційне інтернет-представництво Президента України.
  2. а б в г д е ж и к Витяг з історичного формуляру в/ч А4239
  3. а б Marco, Serge (10 березня 2016). Когда боги артиллерии ставят точку… У. Пётр и Мазепа. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  4. Точка-У, втрати армії РФ та інші збіги у серпні 2014 - InformNapalm.org (Українська) (укр.). 24 липня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  5. Ракета «Точка-У» попала в базу террористов возле донецкого аэропорта [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.] obozrevatel.com, 8 жовтня 2014
  6. Михайло Кузнецов (5 серпня 2016). Точка-У: втрати армії РФ та інші збіги у серпні 2014. Військові сторінки України. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
  7. а б в г «Точки» над Ü. Лостармор (англ.). Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
  8. Як російські війська 23 серпня заходили на Донбас - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 4 липня 2017.
  9. Електропідстанція на карті: Wikimapia - Let's describe the whole world!. wikimapia.org. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 4 липня 2017.
  10. «Точки» над Ü. archive.is. 4 липня 2017. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
  11. Демілітаризація росіі: ЗСУ нанесли ракетний удар по складу боєприпасів під Бєлгородом, - ВІДЕО. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Процитовано 30 березня 2022.
  12. Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 458/2023 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  13. а б Україна освоїла обслуговування ракет до "Точка-У"?. Український мілітарний портал (укр.). 3 вересня 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  14. Який останній аргумент має Україна у війні проти гібридів Путіна. www.depo.ua. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
  15. Утраченная армия обретенной державы. АРГУМЕНТ. Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 3 квітня 2017.
  16. Зеленський нагородив бійців ООС та присвоїв почесні назви військовим частинам. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  17. Від святої Варвари до гетьмана Пилипа Орлика: президент у День ЗСУ присвоїв почесні назви бойовим підрозділам. ТСН.ua (укр.). 6 грудня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  18. Муженко затвердив нові емблеми військових частин. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 лютого 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  19. Почесні прапори та мощі Варвари отримала ракетна бригада. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]