Перейти до вмісту

Ян Фурток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Ян Фурток
Особисті дані
Повне ім'я Ян Фурток
Народження 9 березня 1962(1962-03-09)
  Катовиці, Польща
Смерть 26 листопада 2024(2024-11-26) (62 роки)
  там само
Зріст 174 см
Громадянство Польща Польща
Німеччина Німеччина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1976—1977
1977—1978
Польща «Гурник» (Катовіце)
Польща ГКС (Катовиці)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979—1988 Польща ГКС (К) 169 (77)
1988—1993 Німеччина «Гамбург» 135 (51)
1993—1995 Німеччина «Айнтрахт» (Ф-на/М) 53 (9)
1995—1998 Польща ГКС (К) 40 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984—1994 Польща Польща 36 (10)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2005 Польща ГКС (К)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ян Фурток (пол. Jan Furtok; 9 березня 1962, Катовиці, Польща26 листопада 2024,[1] там само) — польський футболіст і тренер, виступав на позиції нападника.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру Ян розпочав у 1976 році в складі молодіжної команди «Гурника» (Катовіце), наступного року перейшов до іншого клубу з Катовиць — ГКС, у складі якої у 1979 році й розпочав професіональну кар'єру. З 1982 року став основним гравцем команди. У складі клубу з Катовиць тричі поспіль (з 1985 по 1987 рік) виходив до фіналу кубку Польщі. У 1985 та в 1987 роках ГКС поступався своїм суперникам (спочатку у Варшаві — з рахунком 1:3 «Відзеву», а потім — в Ополе з рахунком 3:4 «Шльонську»). А в 1986 році команда з Катовиць з рахунком 4:1 перемогла «Гурник» (Забже).

У 1988 році Ян переїздить до Німеччини, підписуючи контракт з клубом Бундесліги «Гамбурга», якому віддав 5 років своєї кар'єри. Фінансову компенсацію за перехід поляка розділили між собою ГКС (Катовіце) та Польський футбольний союз[2]. У «Гамбурзі» Фурток замінив свого співвітчизника, Мирослава Оконського, й в своєму дебютном поєдинку за «городян» відзначився голом. Тим часом польська вдада, підозрюючи, що перехід Яна є частиною втечі Анджея Рудого, відмовилася відпускати до Гамбурга дружину Фуртока, а також його двох дітей, яким на той час було 4 та 2 роки відповідно[2]. Через два місяці сім'я все ж переїхала до Гамбурга, цьому посприяла допомога у вирішенні конфлікту з боку Німецького футбольного союзу. Згодом Фурток отримав німецьке громадянство, оскільки його предки проживали у Верхній Сілезії та були імперськими підданими[2].

У сезоні 1990/91 років з 20-а забитими м'ячами Фурток став другим найкращим бомбардиром чемпіонату, після Роланда Вольфарта, й встановив рекорд серед польських футболістів у Бундеслізі, який лише у 2012 році зумів перевершити Роберт Левандовський. Зокрема влітку 1991 року римське «Лаціо» придбало Томаса Долля як плеймейкера, який разом з Фуртоком та Нанду, які утворювали грізний атакувальний «кулак». У сезоні 1991/92 років отримав розрив хрестоподібної зв'язки, через що не міг грати близько півроку. Ян був нападником-дриблером, мав гольове чуття, але в той же час міг діяти «підступно», йти на стик з гравцем команди-суперника в його штрафному майданчику, вимагаючи пенальті. Проте серед уболівальників «Гамбурга» й надалі мав славу «живої легенди», не в останню чергу завдяки своїм переможним м'ячам у ворота «Вальдгофа» наприкінці сезону 1989/90 років.

Разом з «Гамбургом» дійшов до 1/4 фіналу Кубку УЄФА 1990 року (в якому за поступився з рахунком 0:2 та 2:1 туринському «Ювентусу»). Також у чвертьфіналі Кубка УЄФА Ян виступав через чотири роки поєдинку проти «Аустрії» (Зальцбург), але вже в футболці франкфуртського «Айнтрахту», за який він виступав у 1993-1995 роках. У 1995 році після 188 матчів у Бундеслізі[3], але не маючи жодного чемпіонського титулу, залишає Німеччину та повертається до ГКС (Катовіце)

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

З 1984 року викликався до складу збірної Польщі. У 1986 році разом з «кадрою» був учасником чемпіонату світу в Мексиці. У футболці національної команди зіграв 36 матчів та відзначився 10-а голами. Його м'яч, забитий рукою, врятував польську команду від принизливої нічиєї з Сан-Марино у поєдинку кваліфікації до чемпіонату світу 1994 року.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 2005 році був призначений головним тренером, проте під його керівництвом команда вилетіла з Екстракляси. Після цього деякий час тренував другу та юнацьку команду ГКС, а згодом був обраний президентом клубу. На цій посаді пробув до 2009 року.

5 січня 2010 року призначений спортивним директором національної збірної[4].

У 2017 році він отримав нагороду «Супер Бука» — спеціальний приз від ГКС (Катовіце)[5].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

У збірній

[ред. | ред. код]
Виступи в збірній Польщі
Дата Місце Суперник Результат Змагання Грав Примітки
1. 23 травня 1984 Дублін Ірландія Ірландія
0-0
товариський
до 67'
2. 4 вересня 1985 Брно Чехословаччина Чехословаччина
1-3
товариський
до 46'
3. 8 грудня 1985 Туніс Туніс Туніс
0-1
товариський
з 46'
4. 11 грудня 1985 Адана Туреччина Туреччина
1-1
товариський
до 45'
Гол
5. 16 червня 1986 Гвадалахара Бразилія Бразилія
0-4
ЧС 1986
з 60'
6. 7 жовтня 1986 Бидгощ Північна Корея Північна Корея
2-2
товариський
з 46'
7. 12 листопада 1986 Варшава Ірландія Ірландія
1-0
товариський
до 45'
8. 18 березня 1987 Рибник Фінляндія Фінляндія
3-1
товариський
90'
Гол
9. 24 березня 1987 Вроцлав Норвегія Норвегія
4-1
товариський
90'
Гол
10. 12 квітня 1987 Гданськ Кіпр Кіпр
0-0
квал. Євро 1988
до 45'
11. 29 квітня 1987 Афіни Греція Греція
0-1
квал. Євро 1988
до 66'
12. 1 червня 1988 Москва СРСР СРСР
1-2
товариський
до 64'
13. 13 липня 1988 Нью-Бритен США США
2-0
товариський
до 68'
14. 15 липня 1988 Торонто Канада Канада
2-1
товариський
90'
15. 24 серпня 1988 Білосток Болгарія Болгарія
3-2
товариський
90'
Гол
16. 21 вересня 1988 Котбус НДР НДР
2-1
товариський
90'
Гол Гол
17. 19 жовтня 1988 Хожув Албанія Албанія
1-0
квал. ЧС 1990
до 71'
18. 12 квітня 1989 Варшава Румунія Румунія
2-1
товариський
90'
19. 2 травня 1989 Осло Норвегія Норвегія
3-0
товариський
90'
Гол Гол
20. 7 травня 1989 Сульна Швеція Швеція
1-2
квал. ЧС 1990
90'
21. 3 червня 1989 Лондон Англія Англія
0-3
квал. ЧС 1990
90'
22. 11 жовтня 1989 Хожув Англія Англія
0-0
квал. ЧС 1990
з 58'
23. 15 серпня 1990 Париж Франція Франція
0-0
товариський
90'
24. 26 вересня 1990 Бухарест Румунія Румунія
1-2
товариський
до 83'
25. 17 жовтня 1990 Лондон Англія Англія
0-2
квал. Євро 1992
до 75'
26. 27 березня 1991 Оломоуць Чехословаччина Чехословаччина
0-4
товариський
90'
27. 1 травня 1991 Дублін Ірландія Ірландія
0-0
квал. Євро 1992
до 88'
28. 29 травня 1991 Радом Уельс Уельс
0-0
товариський
90'
29. 11 вересня 1991 Ейндговен Нідерланди Нідерланди
1-1
товариський
до 71'
30. 16 жовтня 1991 Познань Ірландія Ірландія
3-3
квал. Євро 1992
90'
Гол ЖК
31. 13 листопада 1991 Познань Англія Англія
1-1
квал. Євро 1992
90'
32. 31 березня 1993 Бжеще Литва Литва
1-1
товариський
90'
33. 28 квітня 1993 Лодзь Сан-Марино Сан-Марино
1-0
квал. ЧС 1994
90'
Гол
34. 19 травня 1993 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино
3-0
>квал. ЧС 1994
до 81'
35. 29 травня 1993 Хожув Англія Англія
1-1
квал. ЧС 1994
90'
36. 8 вересня 1993 Лондон Англія Англія
0-3
квал. ЧС 1994
до 45'

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
ГКС (Катовиці)

Література

[ред. | ред. код]
  • Thomas Urban: Schwarzer Adler, weißer Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. Göttingen 2011, S. 152–154. ISBN 978-3-89533-775-8

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Smutne wiadomości. Nie żyje Jan Furtok. sportowefakty.wp.pl. Процитовано 26 листопада 2024.
  2. а б в Thomas Urban. Schwarze Adler, Weiße Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. — Göttingen : Die Werkstatt, 2011. — С. 152–153. — ISBN 978-3-89533-775-8.
  3. Matthias Arnhold (25 серпня 2016). Jan Furtok – Matches and Goals in Bundesliga. RSSSF. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
  4. "życie Warszawy", informacja dot. nominacji na dyrektora kadry [Архівовано 29 червня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Jubileuszowa edycja zakończona. „Złote buki” rozdane. sportowasilesia.pl. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018. [Архівовано 2018-06-29 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]