Яків II (король Кіпру)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків II
Прапор
Прапор
16-й Король Кіпру
1463 — 10 липня 1473 року
Попередник: Шарлотта
Наступник: Яків III
 
Народження: 1438 або 1439
Нікосія, Нікосія, Кіпр
Смерть: 10 липня 1473 або 1473
Фамагуста, Турецька Республіка Північного Кіпру
Поховання: Мечеть Лала Мустафи-паші
Релігія: католицька церква
Рід: Ramnulfidsd
Батько: Жан II[1]
Мати: Marietta de Patrasd
Шлюб: Катерина Корнаро
Діти: Яків III[1], Charla of Lusignand і Charlotte of Lusignan, Lady of Lefkarad

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Жак II, також Яків II (фр. Jacques II; бл. 1438/1440 — 10 липня 1473) — король Єрусалиму, Кіпру та Кілікійської Вірменії (реально правив лише Кіпром).

Біографія

[ред. | ред. код]

Був незаконнонародженим сином короля Жана II. 1456 року батько призначив 15-річного Жака архієпископом Нікосії[2], що видається доволі дивним, оскільки 10 травня 1456 року в Римі архієпископом Нікосії був призначений Ісидор Солунський, який зберігав сан до 27 квітня 1463 року. Ймовірно, батько надав Жаку архієпископство Нікосійське «in commenda», тобто, в управління з метою отримання прибутку від єпархіальних володінь, що було непрямим визнанням королем свого незаконнонародженого сина[3].

1457 року після вбивства королівського камергера Якопо Уррі причетний до цього Жак був змушений тікати на Родос[4].

1458 року помер король Іоанн II, а королевою Кіпру стала зведена сестра Жака Шарлотта. 1460 року Жак оскаржив її право на трон, на три роки взявши в облогу Шарлотту та її чоловіка в Кіренійському замку. Коли 1463 року Шарлотта втекла до Рима, Жак був коронований, ставши королем Жаком (Яковом) II.

20 липня 1468 року в Венеції, виходячи з політичних міркувань, Жак II заочно одружився з 14-річною Катериною Корнаро. Наречена прибула до Фамагусти лише в жовтні чи в листопаді 1472 року, тоді ж було проведено шлюбну церемонію. Жак помер за кілька місяців, що викликало підозри в тому, що його могли отруїти агенти Венеції, можливо, дядько Катерини. Відповідно до заповіту, Катерина, яка щойно народила сина, стала регенткою. Спадкоємець Жак (Яків) III помер за загадкових обставин 1474 року, після чого Катерина залишилась правителькою Кіпрського королівства.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Дружина від 10 червня 1468 року Катерина Корнаро (1454 — 10 липня 1510), королева Кіпру, титулярна королева Єрусалиму та Кілікійської Вірменії, дочка Марка Корнаро, венеційського патриція, та Фіоренци Кріспо з Наксоса. Від того шлюбу народився син:
    • Жак (Яків) (6 липня 1473 — 26 серпня 1474), король Кіпру.
  • Окрім того, король Яків II мав чотирьох позашлюбних дітей[5]:
    • Янус (Євгеній) (пом. після 8 травня 1536), барон ді Баччарі; був одружений з Паолою Маццарою Сицилійською;
    • Жан (Янус) (пом. 29 листопада 1552); 1-ша дружина: від 1504 року з родини де Торо; 2-а дружина: від 1547 року Віржинія Козаца де Дучі ді Сан Сава;
    • Шарлотта (пом. 23 березня 1468); чоловік: від 1463 року Сор де Нав, конетабль Кіпру;
    • Шарла (1468—1480), була одружена чи заручена з Альфонсо (1460—1510), бастардом Арагонським.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Foundation for Medieval Genealogy
  3. Близнюк С. В. Короли Кипра в эпоху крестовых походов, 2014, с. 122.
  4. Benjamin Arbel and David Jacoby, Intercultural Contacts in the Medieval Mediterranean, p. 45, published by Frank Cass, London, Google Books, retrieved on 19 June 2009
  5. Лузіньяни. Архів оригіналу за 5 січня 2010.

Джерела

[ред. | ред. код]