Шулікуни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шулікуни
МіфологіяУкраїнська міфологія
Період життявід Святвечора до Водохреща
МісцевістьУкраїна
Заняттяшкода людям
Атрибутималий зріст, кінські копита, дихають вогнем

Шулікуни — міфічні істоти, персонажі української міфології. Ці істоти народжуються на Святвечір в коминах печей і йдуть під воду на Водохреща.

Заняття та зовнішність

[ред. | ред. код]

Шулікуни бігають по вулицях з гарячим вугіллям на залізних сковородах або із розжареною кочергою в руках, якою можуть захопити чоловіка-п’яницю: крутять його, штовхають у багнюку, можуть навіть в проруб заманити. Іноді їздять на ступах або печах. Дуже малого зросту, ноги кінські, з рота пашить вогонь; носять самоткані каптани, пояси і гостроконечні шапки.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]