Шкрібляк Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шкрібляк Дмитро Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження19 травня 1993(1993-05-19)
Криворівня, Івано-Франківська область
Смерть22 травня 2014(2014-05-22) (21 рік)
Ольгинка, Донецька область
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Дмитро́ Олекса́ндрович Шкрібля́к (* 19 травня 1993, с. Криворівня, Верховинський район, Івано-Франківська область, Україна — † 22 травня 2014, поблизу смт Ольгинка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дмитро Шкрібляк народився 19 травня 1993 року в селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. У 1998 році родина переїхала до села Іллінці Снятинського району, де у 2009 році Дмитро закінчив 9 класів загальноосвітньої школи. Продовжив навчання в професійно-технічному училищі № 8 міста Чернівці, яке закінчив у 2011 році, здобувши професію «Кухар, кондитер».

З 11.04.2011 по 11.10.2012 року проходив строкову військову службу на посаді заступника командира бойової машини 72-ї механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Після демобілізації їздив на заробітки.

10 квітня 2014 року призваний до лав Збройних сил за частковою мобілізацією.

Солдат, розвідник-снайпер розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2331, м. Володимир-Волинський.

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах[1], та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. Дмитро Шкрібляк та ще двоє бійців заскочили в БМП і почали відстрілюватись. Один із зарядів влучив у бойову машину, здетонував боєкомплект, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху[2]. У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади[3]. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць.

27 травня 2014 рок оголошено Днем трауру на території Снятинського району[4], Дмитра поховали на кладовищі села Іллінці. Залишились батьки Олександр і Галина, брат Олександр і сестра Тетяна[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

4 червня 2015 року Указом Президента України разом із іншими бойовими побратимами, які загинули із Дмитром Шкрібляком у бою під Волновахою, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бойовики ДНР напали на українських військових під Волновахою (рос.). «Дзеркало тижня». 22 травня 2014. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 12 липня 2017.
  2. Міноборони повідомило подробиці сутичок біля Волновахи і Рубіжного. Корреспондент.net. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
  3. Найбільші втрати під час АТО: в боях під Волновахою загинули 16 військових // УНІАН. 2014-05-22. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
  4. 27 травня 2014 року — оголошено Днем трауру на території району // Снятинська РДА, 26 травня 2014[недоступне посилання з серпня 2019]
  5. І небо плакало за Дмитром, 29 травня 2014
  6. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]