Шинізавр крокодиловий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шинізавр крокодиловий
Шинізавр
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Ксенозаври (Xenosauridae)
Підродина: Шинізаврові
Рід: Шинізавр (Shinisaurus)
Вид: Шинізавр крокодиловий
Shinisaurus crocodilurus
Ahl, 1930
Посилання
Вікісховище: Shinisaurus crocodilurus
Віківиди: Shinisaurus crocodilurus
МСОП: 57287221
NCBI: 52223
Fossilworks: 373758

Шинізавр крокодиловий (Shinisaurus crocodilurus)[1] — єдиний вид ящірок роду Шинізавр (Shinisaurus) з родини Ксенозаврів.

Загальна довжина досягає 40—46 см, вага 150—200 г. Це найбільший представник родини ксенозаврів. Колір шкіри оливковий з червоною плямою на шиї. Черево у самців теж червонувате, а в самиць воно біло-сіре. Вдовж спини почергово тягнуться світлі та темні смуги. Поверху розташовані рядки гребінців. Тому своїм виглядом ця ящірка нагадує крокодила. Звідси й назва — шинізавр крокодиловий. Має велику та стиснуту голову. Гарно розвинуті скроневі дуги. Очі маленькі. Великий тім'яний отвір. Добре розвинуті кінцівки.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє гірські місцини, зустрічається вдовж рік. У горах зустрічається на висоті до 500—700 м над рівнем моря. Добре лазить по деревах й чагарниках. Гарно плаває та пірнає. Шинізавр може тривалий час перебувати під водою. Часто лежить на камінні й гілках, де гріється на сонці. Харчується ракоподібними, пуголовками, рибою, равликами.

Це яйцеживородна ящірка. Самиця народжує 2—7 дитинчат розміром до 10 см.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає у китайських провінціях Гуйчжоу, Гуансі, Хунань, інколи зустрічається у В'єтнамі. Шинізавр крокодиловий знаходиться під охороною.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Mägdefrau,H. & Schildger, B. 1993. Neues von Shinisaurus crocodilurus Ahl, 1930. Herpetofauna 15 (87): 11-16