Хакаси
Хакаси Хоорай, Тадар | |
---|---|
Кількість | бл. 76 тис. осіб |
Ареал | Росія: 75 600 осіб (2002) Хакасія Україна: 162 особи (2001) |
Близькі до | Шорці, Чулимці тюркські народи |
Входить до | тюрки |
Мова | хакаська і російська мови |
Релігія | православ'я, шаманізм (в т.ч. неошаманізм) |
Хака́си (самоназва тадар, хоорай; застарілі російські назви — мінусінські татари, абаканські татари, єнісейські тюрки) — тюркська народність у Південному Сибіру (Росія), корінне і основне населення Республіки Хакасія.
Територією проживання хакасів традиційно є Мінусінська западина в передгір'ї Саян. Національно-державне утворення хакасів — Республіка Хакасія.
Зміни в чисельності хакасів від самого кін XIX ст. і до сьогодення ілюструє Таблиця чисельності хакасів (1897 — 2002), складена на основі даних переписів населення:
Рік / роки | Чисельність, осіб |
Питома вага носіїв рідної мови, % |
---|---|---|
1897 | бл. 35 000 | немає даних |
1926 | ? | немає даних |
1959 | 56,584 | 86.0 |
1970 | 66,725 | 83.7 |
1979 | 70,776 | 82.0 |
1989 | 80,000 | 76.1 |
2002 | 75,600 | 96.9[1] |
За даними перепису чисельності населення Росії 2002 року кількість хакасів склала 75 600 осіб.
Після розпаду СРСР в Україні за даними перепису населення 2001 року виявилось, що в країні проживало 162 особи, що самоідентифікували себе як хакаси, з числа яких лише 17 осіб (тобто кожен десятий) вказали хакаську як рідну мову, тоді як українську такою назвала 21 особа (13 %), решта — практично всі російську (120 осіб)[2].
Т.ч. загальна чисельність хакасів у світі становить бл. 76 тис. осіб.
Хакаська мова відноситься до уйгурської групи східно-хунської гілки тюркських мов, має чотири діалекти: качинський, сагайський, кизильський і шорський. Сучасна писемність створена на основі кирилиці.
Згідно перепису населення рф 2010 року, 61,27% серед етнічних хакасів в Республіці Хакасія вільно володіють хакаською мовою.
Традиційна релігія — шаманізм, в XIX столітті багато хакасів було хрещено в православну віру. Зараз шаманізм відроджується.
Хакаські прізвища на основі традиційних антропонімів; Чібіжеков.
- ↑ На думку дослідників, такий високий показник спричинений неадекватною оцінкою носіями своїх знань, і радше говорить про етнічну самоідентифікацію, а не хакасомовність.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання](укр.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Хакасы // в кн. Тюркские народы Сибири, М., 2006, стор. 533—630 (рос.)
- Хакасы (рос.)
- NUPI - Centre for Asian Studies profile
- Khakassia[недоступне посилання з травня 2019]
- The Sleeping Warrior: New Legends in the Rebirth of Khakass Shamanic Culture (англ.)
- Хакаси на www.eki.ee «Червона книга» народів Російської імперії [Архівовано 6 червня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |