Очікує на перевірку

Франкістська Іспанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іспанська держава
Estado Español
1936 – 1975
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
Una, Grande y Libre
("Одна, Велика та Вільна")
Plus Ultra
("Далі за межі")
      Іспанія, Іфні, Сахара й Гвінея

      Протекторат Марокко       Міжнародна зона Танжер


Столиця Мадрид
Мова(и) іспанська (офіційна)
Релігія католицизм
Грошова одиниця іспанська песета
Площа 796 030 (1940)[1]
504 030 (1975)
Населення 25 877 97 (1940)
35 563 535 (1975)
Форма правління Франкістська однопартійна диктатура (1936—1947)
Конституційна монархія при франкістській однопартійній диктатурі (1947—1975)
Каудильйо
 - 1936—1975 Франсіско Франко
Прем'єр міністр
 - 1938—1973 Франсіско Франко
 - 1973 Луїс Карреро Бланко
 - 1973—1975 Аріас Наварро Карлос
Попередник
Наступник
Друга Іспанська республіка
Італійська окупація Майорки
Перехід Іспанії до демократії
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Франкістська Іспанія

Франкістська Іспанія (ісп. España franquista), відома в Іспанії як Франкістська диктатура (ісп. dictadura franquista), офіційно Іспанська держава (ісп. Estado Español) — період в історії Іспанії між 1936 і 1975 роками, коли Іспанія знаходилася під управлінням диктаторського режиму Франсіско Франко.

Історія

[ред. | ред. код]

Правління режиму почалось 1 жовтня 1936, коли до влади в країні прийшли Франсіско Франко та Національний комітет оборони (частина іспанської армії, що повстала проти Республіки). Режим зміг закріпитися при владі після перемоги в громадянській війні в Іспанії коаліції повстанців Nacionales. Крім підтримки всередині країни, заколот Франко був підтриманий за кордону Королівством Італією і Третім Рейхом, в той час як Друга Іспанська республіка значною мірою спиралася на підтримку Радянського Союзу.

Після перемоги в громадянській війні в Іспанії націоналісти створили однопартійну авторитарну державу під фактично абсолютним керівництвом Франко. Друга світова війна почалася незабаром після цього, і, хоча Іспанія була офіційно нейтральною, вона послала свою Блакитну дивізію в СРСР в допомогу німцям, і її пронімецька позиція призвела до її ізоляції після поразки Держав Осі у війні. Ситуація змінилася з початком Холодної війни, на тлі якої сильна антикомуністична спрямованість Франко природним чином схилила його режим до вступу в союз із США.

Іспанія була оголошена королівством в 1947, але монарх не був оголошений. Франко надав собі право самому назвати ім'я людини, яка повинна бути королем, і навмисно затримував вибір з політичних міркувань. Вибір, нарешті, відбувся в 1969, коли майбутнім королем був оголошений Хуан Карлос де Бурбон як офіційний наступник Франко (який залишався довічним регентом).

Після смерті Франко 20 листопада 1975 Хуан Карлос став королем Іспанії. Він відразу ж почав процес переходу країни до демократії, що закінчився переходом Іспанії до конституційної монархії і парламентської демократії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Resumen general de la población de España en 31 de Diciembre de 1940» (ісп.). INE. Retrieved 11 October 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]