Координати: 48°52′22″ пн. ш. 2°18′39″ сх. д. / 48.87278° пн. ш. 2.31083° сх. д. / 48.87278; 2.31083

Фобур Сент-Оноре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фобур Сент-Оноре
Франція Франція
фр. Rue du Faubourg Saint-Honoré
Вулиця Фобур-Сент-Оноре
Вулиця Фобур-Сент-Оноре
Населений пунктПариж
Інші топонімиrue Saint-Honoréd
Загальні відомості
Протяжність2070 м[1]
Координати48°52′22″ пн. ш. 2°18′39″ сх. д. / 48.87278° пн. ш. 2.31083° сх. д. / 48.87278; 2.31083
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr6747076  ·R
Мапа
Мапа
CMNS: Фобур Сент-Оноре у Вікісховищі

Вулиця Фобур-Сент-Оноре (фр. Rue du Faubourg Saint-Honoré) в VIII окрузі Парижа відома, насамперед, тим, що на ній розташовуються державні установи, антикварні магазини, художні галереї. Це вулиця, на якій знаходиться Єлисейський палац, резиденція президента Франції (№ 55), міністерство внутрішніх справ і багато модних магазинів найвищого рівня.

Вона бере початок на перетині з вулицею Рояль. Там раніше були ворота Сент-Оноре, побудовані в 1633 році на честь святого Оноре. У будинках номер 11 і 13 знаходиться салон краси Каріта. У будинку номер 15, прикрашеному Рато в 20-і роки, розмістився салон високої моди Жанни Ланвен. У будинку номер 18 в 20-ті роки XX століття розташовувалася антикварні галерея À La Vieille Russie («У старій Росії») (фр. A La Vieille Russie), яка була центром культурного та інтелектуального життя російської еміграції. Там бували Сергій Дягілєв, Серж Лифар, Федір Шаляпін, Григорій П'ятигорський та багато інших. Особняк, побудований Лассюрансом в 1719 році для принцеси де Роган-Монбазон, розмістив будинок високої моди Коко Шанель. Будинок номер 30, старий «cité du Retiro» нагадує середньовічний маєток мальтійських лицарів. Будинки, споруджені в 1963 році, запозичили деякі елементи старого стилю, як Будинок Гермес. У будинку XVIII століття номер 32 знаходиться салон Ів Сен-Лорана, який є втіленням міфу паризької високої моди.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20210121083315/http://www.v2asp.paris.fr/commun/v2asp/v2/nomenclature_voies/Voieactu/3542.nom.htm

Література

[ред. | ред. код]
  • André Becq de Fouquières, Mon Paris et mes Parisiens. IV. Le Faubourg Saint-Honoré, Paris, Pierre Horay, 1956
  • Béatrice de Andia (dir.) et Dominique Fernandès (dir.), Rue du Faubourg-Saint-Honoré, Délégation à l'action artistique de la ville de Paris, Paris, 1994, 430 p. (ISBN 2-905118-49-0), chap. 154
  • Jacques Hillairet, Pascal Payen-Appenzeller: Dictonnaire des rues de Paris, Editions de Minuit; Édition : 8e éd, 1985.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фобур_Сент-Оноре&oldid=30614439