Координати: 47°32′23″ пн. ш. 29°11′7″ сх. д. / 47.53972° пн. ш. 29.18528° сх. д. / 47.53972; 29.18528
Очікує на перевірку

Федосіївка (Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Федосіївка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Тер. громада Окнянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51120150500040939
Облікова картка Федосіївка (Подільський район) 
Основні дані
Засноване 1840
Населення 420
Площа 2,91 км²
Густота населення 144,33 осіб/км²
Поштовий індекс 67920
Телефонний код +380 4861
Географічні дані
Географічні координати 47°32′23″ пн. ш. 29°11′7″ сх. д. / 47.53972° пн. ш. 29.18528° сх. д. / 47.53972; 29.18528
Середня висота
над рівнем моря
54 м
Водойми р. Тростянець
Відстань до
обласного центру
214 км
Відстань до
районного центру
28,5 км
Місцева влада
Адреса ради Одеська область, Подільський район, 67900, смт Окни, вул. Першотравнева, 31
Староста Засадна Лариса Сергіївна
Карта
Федосіївка. Карта розташування: Україна
Федосіївка
Федосіївка
Федосіївка. Карта розташування: Одеська область
Федосіївка
Федосіївка
Мапа
Мапа

Федосі́ївка — село Окнянської селищної громади Подільського району Одеської області України. Населення становить 420 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Відстань до центру громади становить понад 28 км і проходить автошляхом Т 1624 та Т 1612.

Неподалік від села розташований пункт пропуску через молдовсько-український кордон ФедосіївкаЖура.

Історія

[ред. | ред. код]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 4 жителі села[1].

У 1963 році с. Олексіївка та с. Федосіївка Олексіївської сільської ради (на той час Котовського р-ну) було об'єднано в одне село Федосіївка,[2][3] та утворено Федосіївську сільраду з центром в селі Федосіївка (20.XII.1963).[4][5]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 454 особи, з яких 211 чоловіків та 243 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 417 осіб.[7]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 89,05 %
румунська 9,05 %
російська 1,90 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Федосіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941 (рос.)
  3. Склад Олексіївської сільської ради (1940-і рр.): с. Олексіївка, с-ще Гарячівка, с-ще Перлікани, с-ще Федосіївка. На початку 1960-х рр. с-ще Перлікани було об'єднане з с. Олексіївка:
    Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 246, 291, 419, 420.
  4. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 4 — с. 66.
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 46–48.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]