Тиґре (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тигре.
Тиґре
ትግረ або ትግሬ
Поширена вЕритрея, Судан
РегіонАфрика
Носіїбільше 1 млн. (1997)
Писемністьефіопське письмо
КласифікаціяАфразійська
Семітські
Ефіосемітські
Тиґре
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1—
ISO 639-2tig
ISO 639-3tig

Тиґре (геез ትግረ tigre або ትግሬ tigrē; в Судані Xasa; араб. араб. ألخاصية‎ ḫāṣiyah) — семітська мова, близька до класичного ґеез і спорідненої мові тиґринья. Тиґре говорить близько 800 000 осіб у Еритреї[1] і деяка кількість в Судані. Назву тиґре також має народ. Тиґре визнано однією з дев'яти «національних мов» Еритреї[2].

З XIX століття тиґре використовує ефіопське письмо, яке було введене шведськими місіонерами для перекладів Біблії. Багато мусульман використовують арабське письмо.

Фонетика і фонологія

[ред. | ред. код]
Тиґре на мапі Афразійських мов.

Голосні

[ред. | ред. код]

Тиґре також має набір з семи голосних з одною ключовою відмінністю: різниця між двома голосними, фонетично близькими до [ɐ] (традиційна «голосна першого розряду», що позначається у прийнятих системах транскрипції як ä) і [a] в амхарській і тиґринья, у тиґре ґрунтується більше на довготі, ніж на якості [a] і [aː].

Як і в інших ефіосемітскіх мовах, статус фонеми ǝ є спірним. Вона може розглядатися як вставна голосна, що вводиться, щоб розбити скупчення приголосних.

Голосні
Передні Середні Задні
Високі i ə [ɨ] u
Середні e o
Нижні a, ā [aː]

Приголосні

[ред. | ред. код]

Тиґре зберегла дві глоткові приголосні, які були у мові ґеез. У таблиці внизу показані фонеми тиґре. У ній використовується система транскрипції, прийнята для ефіосемітських мов і відмінна від Міжнародного фонетичного алфавіту (IPA) (при необхідності, транскрипція IPA показана в дужках). Довга голосна aː показується як «ā». Приголосні p, p 'і x подано у дужках, оскільки зустрічаються в обмеженій кількості запозичених слів.

Приголосні
Губні Зубні Середньопіднебінні Задньоязикові Глоткові Гортанні
Носові m n
Проривні Глухі (p) t č [tʃ] k ʔ
Дзвінкі b d ǧ [dʒ] ɡ
Ейективні (pʼ) tʼ č' [tʃʼ] kʼ
Фрикативні Глухі f s š [ʃ] (x) ħ h
Дзвінкі z ž [ʒ] ʕ
Ейективні sʼ
Апроксимант l y [j] w
Тремтячі r

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Camperio, Manfredo. Manuale Pratico della Lingua Tigrè, Hoepli, Milano, 1936.
  • Voigt, Rainer (2008), "Zum Tigre", in: Aethiopica (International Journal of Ethiopian and Eritrean Studies), volume 11, Wiesbaden: Harrasowitz Verlag 2008, pp. 173–193.
  • Beaton, A.C. & A. Paul (1954). A grammar and vocabulary of the Tigre language (as spoken by the Beni Amer). Khartoum: Publications Bureau.
  • Elias, David L. (2005). Tigre of Habab: Short Grammar and Texts from the Rigbat People. Ph.D dissertation. Harvard University.
  • Elias, David L. (2014). The Tigre Language of Gindaˁ, Eritrea. Brill.
  • Leslau, Wolf. (1945) Short Grammar of Tigré. Publications of the American Oriental Society, Offprint Series, No. 18. New Haven: American Oriental Society.
  • Leslau, Wolf. (1945), "The Verb in Tigré", in: Journal of the American Oriental Society 65/1, pp. 1–26.
  • Leslau, Wolf. (1945), "Grammatical Sketches in Tigré (North Ethiopic): Dialect of Mensa", in: Journal of the American Oriental Society 65/3, pp. 164–203.
  • Leslau, Wolf. (1948), "Supplementary observations on Tigré grammar", in: Journal of the American Oriental Society 68/3, pp. 127–139.
  • Littmann, E. (1897), "Die Pronomina in Tigré", in: Zeitschrift für Assyriologie 12, pp. 188–230, 291-316.
  • Littmann, Enno. (1898), "Das Verbum der Tigre-Sprache", in: Zeitschrift für Assyrologie 13, pp. 133–178; 14, pp. 1–102.
  • Littmann, Enno. (1910–15). Publications of the Princeton expedition to Abyssinia, 4 vols. in 4, Leyden.
  • Littmann, Enno. and Höfner, Maria. (1962) Wörterbuch der Tigrē-Sprache: Tigrē-Deutsch-Englisch. Wiesbaden: Franz Steiner Verlag.
  • Nakano, Aki'o & Yoichi Tsuge (1982). A Vocabulary of Beni Amer Dialect of Tigre. Tokyo: Institute for the Study of Languages and Cultures of Asia and Africa.
  • Palmer, F.R. (1956). "'Openness' in Tigre: a problem in prosodic statement", in: Bulletin of the School of Oriental and African Studies 18/3, pp. 561–577.
  • Palmer, F.R. (1961). "Relative clauses in Tigre", in: Word 17/1, pp. 23–33.
  • Palmer, F.R. (1962). The morphology of the Tigre noun. London: Oxford University Press.
  • Raz, Shlomo. (1980). "Tigre syntax and Semitic Ethiopian", in: Bulletin of the School of Oriental and African Studies 43/2, pp. 235–250.
  • Raz, Shlomo. (1980). "The morphology of the Tigre verb (Mansaʿ dialect)", in: Journal of Semitic Studies 25/1, pp. 66–84; 25/2, pp. 205–238.
  • Raz, Shlomo. (1983). Tigre grammar and texts. Malibu, California, USA: Undena Publications.
  • Sundström, R. (1914). "Some Tigre texts", in: Le Monde Orientale 8, pp. 1–15.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Eritrean census figure cited by Ethnologue.(англ.)
  2. ↑ Marie-Claude Simeone-Senelle: Les langues en Erythrée, in: Chroniques Yeménites 8, 2000(фр.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тиґре_(мова)&oldid=33561245