Титан-4
Запуск ракети Титан IV B | ||||
Призначення | Важка ракета-носій | |||
---|---|---|---|---|
Виробник | Lockheed Martin | |||
Країна | США | |||
вартість запуску (1999) | $432 млн. | |||
Розміри | ||||
Висота | 44 м | |||
Діаметр | 3.05 м | |||
Маса | 943 050 кг | |||
Ступенів | 3-5 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на НОО |
21 680 кг | |||
Вантаж на ПО |
17 600 кг | |||
Вантаж на ГСО |
5 760 кг | |||
Вантаж на ГЦО |
5 660 кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Родина | Титан | |||
Аналоги | Atlas V, Дельта IV | |||
Історія запусків | ||||
Статус | Експлуатація припинена | |||
Космодроми | SLC-40 мис Канаверал, SLC-4E база Ванденберг | |||
Всього запусків |
39[1] (IV A: 22, IV B: 17) | |||
Успішних | 35 (IV A: 20, IV B: 15) | |||
Невдалих | 4 (IV A: 2, IV B: 2) | |||
Перший запуск |
IV A: 14 червня 1989 IV B: 23 лютого 1997 | |||
Останній запуск |
IV A: 12 серпня 1998 IV B: 19 жовтня 2005 | |||
Прискорювач (Ступінь 0) - Геркулес ПТРД | ||||
No прискорювача | 2 | |||
Двигуни | ||||
Тяга | 14,234 кН | |||
Тривалість горіння | 120 с | |||
Паливо | Тверде | |||
Прискорювач (Ступінь 0) - Геркулес ПТРД | ||||
No прискорювача | 2 | |||
Двигуни | ||||
Тяга | 15,12 кН | |||
Тривалість горіння | 140 с | |||
Паливо | Тверде | |||
Перший ступінь | ||||
Двигуни | LR-87 | |||
Тяга | 2 440 кН | |||
Тривалість горіння | 160 с | |||
Паливо | аерозин/Азотний тетраоксид | |||
Другий ступінь | ||||
Двигуни | LR-91 | |||
Тяга | 467 кН | |||
Тривалість горіння | 223 с | |||
Паливо | аерозин/Азотний тетраоксид | |||
Третій ступінь - Кентавр G | ||||
Двигуни | 2 RL10 | |||
Тяга | 147 кН | |||
Тривалість горіння | 625 с | |||
Паливо | Рідкий водень/Рідкий кисень |
Титан-4 — сімейство американських ракет-носіїв (в нього входять ракети Titan-IVA і Titan-IVB, які відрізняються типом стартових прискорювачів), останній представник сімейства ракет-носіїв Титан. Ракети цього сімейства запускалися як з космодрому на мисі Канаверал, так і з Ванденбергу. Ці ракети вважались найбільшими ракетами, які використовували US Air Force[2] На початку 90 років 20 століття вартість усього проекту за 16 років оцінювалась у 18.3 мільярдів $, що відповідає 32.6 мільярдам $ у цінах 2012 року)[3]. Вартість останнього запущеного Титана-IVA становила приблизно 1.3 мільярда доларів.
Титан-IV був створений для виведення супутників так званого класу «Титан-Шатлл», тобто супутників, створених із розрахунку виведення системою Спейс-Шаттл. Обидві ракети серії Титан-IV могли запускатись як без прискорювального блоку (для виведення важких супутників на НОО), так і з прискорювальним блоком Кентавр (або IUS) (для виводу супутників на геоперехідні і геостационарні орбіти). Сама ракета складається з двох рідинних ступенів, що працюють на висококиплячих компонентах палива (однакових для Titan-IVA і Titan-IVB) і двох твердопаливних прискорювачів (різних для Titan-IVA і Titan-IVB). Вибір стартового майданчика (Канаверал чи Ванденберг) залежить від нахилу тієї орбіти, на яку потрібно було вивести корисне навантаження (для виводу супутників на геостаціонарну та інші малонахилені орбіти запуск проводився з Канаверала, а для виводу на полярну орбіту та інші високонахилені орбіти використовувалась авіабаза Ванденберг). Спочатку існував проект використання для паливних баків не алюмінію, а спеціального алюміній-літієвого сплаву, який має меншу питому вагу. Для ракет сімейства Titan-IV цей сплав не використовувався, хоча і застосовувався для зовнішнього паливного бака Шаттла при польотах до станції Мир. Єдиним запуском ракет серії Titan-IV, який був виконаний не для USAF, був запуск міжпланетної станції Кассіні у 1997 році.
- ↑ Lockheed Martin's Last Titan IV Successfully Delivers National Security Payload to Space. 19 жовтня 2005. Архів оригіналу за 14 січня 2008. Процитовано 15 квітня 2013. [Архівовано 2008-01-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Titan IV. USAF Air University. 1996. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 14 квітня 2013. [Архівовано 2012-03-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Kingsbury, Nancy R. (1991-09). TITAN IV LAUNCH VEHICLE --- Restructured Program Could Reduce Fiscal Year 1992 Funding Needs (PDF). US General Accounting Office. Архів (PDF) оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 14 квітня 2013.