Теракоя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теракоя для дівчат.

Теракоя　(яп. 寺子屋, てらこや, «прихрамова школа») — громадська або приватна початкова школа для міщан і селян в Японії 17 — 19 століття, в період Едо.

Перші теракоя були засновані як школи при буддистських монастирях. Головою і наставником таких шкіл виступав, зазвичай, буддистський монах, синтоїстський священик, лікар або самурай. Основними предметами викладання були читання, письмо і арифметика. Як підручники використовувалися книги «Зразки домашніх повчань»[1] та «Вчення для дітлахів»[2]. Кількість учнів різнилася від 10 до 100 осіб. Навчання хлопчиків і дівчаток проводилося окремо.

На середину 19 століття в Японії діяло 15.000 початкових шкіл типу теракоя. Після реставрації Мейдзі 1869 року і введення системи обов'язкової освіти вони були замінені на державні початкові школи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ яп. 庭訓往来, ていきんおうらい, Тейкін орай.
  2. ↑ яп. 童子教, どうじきょう, Додзікьо.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теракоя&oldid=41173910