Перейти до вмісту

Сі-о-Се Поль

Координати: 32°38′42″ пн. ш. 51°40′03″ сх. д. / 32.644869° пн. ш. 51.667594° сх. д. / 32.644869; 51.667594
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сі-о-Се Поль
перс. سی و سه پل
32°38′42″ пн. ш. 51°40′03″ сх. д. / 32.644869° пн. ш. 51.667594° сх. д. / 32.644869; 51.667594
Країна Іран[1]
РозташуванняІсфаган
ПеретинаєЗаяндеруд
Матеріалкамінь і цегла
Основний проліт5,6 м
Загальна довжина297,76 м[2]
Ширина13,75 м[2]
Відкрито1602[3]
Охоронний статусІранська національна спадщинаd[1]

Сі-о-Се Поль. Карта розташування: Іран
Сі-о-Се Поль
Сі-о-Се Поль
Сі-о-Се Поль (Іран)
Мапа
CMNS: Сі-о-Се Поль у Вікісховищі

Сі-о-Се Поль (перс. سی وسه پل), поза межами Ірану також називається Міст Аллаверді-Хана — міст в іранському місті Ісфаган. Разом з мостами Поль-о-Шахрестан та Поль-е-Хаджу один з трьох мостів через річку Заяндеруд. Міст закрито для автотранспорту.

Історія

[ред. | ред. код]

Міст було споруджено в часи Сефевідів й вважається однією з найвидатніших архітектурних пам'яток цієї епохи. Міст побудували 1602 року за наказом шаха Аббаса I Великого. Будівництвом керував Аллаверді Хан Унділадзе, канцлер шаха грузинського походження.

Короткий опис

[ред. | ред. код]

Міст Сі-о-Се Поль є двоповерховим віадуком, спорудженим з цегли на кам'яних палях. Довжина — 290,4 м, ширина — 13,5 м. Відповідно до своєї назви (перс. Сі-о-Се — тридцять три мости або тридцять три прольоти) міст має 33 арки. Міст накривають два ряди аркад. Широкі сходи ведуть до критих променадів, що простяглися на всю довжину мосту.[4] На мосту була розташована велика чайхана. Первинно міст зсередини прикрашали фрески, але їх видалили, оскільки ісламська традиція відкидає зображення людей та тварин.

До сьогодні на мосту в численних чайханах можна випити чаю або покурити кальян. Влітку річка Заяндеруд часто повністю пересихає.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. а б https://structurae.net/structures/allahverdi-khan-bridge
  3. StructuraeRatingen: 1998.
  4. Denis Wright. Persien. — Zürich und Freiburg i. B. : Atlantis, 1970. — 115 с.

Посилання

[ред. | ред. код]