Стимул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стимул (лат. stimulus, загострена палиця погонича худоби) — у Стародавньому Римі загострена ліска або палиця, якими підганяли рогату худобу.

У широкому розумінні стимул — спонукання до дії. Він виступає причиною, що зацікавлює людину у здійснені певної діяльності. Вирішальним для залучення людей до економічної діяльності є грошовий стимул.

Стимулювання в управлінні

[ред. | ред. код]

В управлінні стимул — аналіз і, у необхідних випадках, розробка політики стимулювання різних груп, чиї інтереси можуть бути порушені в результаті реалізації проєкту, є важливим елементом забезпечення успіху проєкту.

Поряд з основними і пріоритетними грошовими стимулами мають місце також інші види стимулів: позаекономічні, пов'язані, наприклад, з ентузіазмом працюючих; моральні, не пов'язані з якоюсь матеріальною нагородою.

Якщо стимули за своїм економічним змістом — об'єктивна категорія, то мотиви мають більш суб'єктивно-ідеальну основу. Мотиви пов'язані з духовними світоглядними основами особистості, зі ступенем розвиненості економічної світоглядності та культури людини.

Гідність особистості, її духовне, наповнене змістом життя — це відправна ланка цивілізованого управління. По суті мотиви це стимули, що пройшли через свідомість людини. Мотиви залежать від моральних якостей людини, життєвого досвіду, поглядів і переконань, традицій та звичаїв, соціальним положенням людини.

Посилання

[ред. | ред. код]