Союзівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Союзівка — український культурний центр, розміщений недалеко від м. Кергонксон штату Нью-Йорк, поблизу хребта Шовенганк Рідж[en] на південь від гори Катскілл у північній частині штату Нью-Йорк. Союзівка організовує дитячі табори з вивчення культурної спадщини України, семінари, фестивалі, концерти, танцювальні вечори та художні виставки для тих, хто зацікавлений у набуванні знань про Україну та її багату культуру. Союзівка ставить собі за мету сприяти, зберігати й поширювати українську культуру. Вона прагне за допомогою своїх програм прищепити гордість за українську спадщину в американської молоді українського походження. Союзівка прагне продемонструвати українську культуру американській аудиторії[1].

Історія

[ред. | ред. код]

У 1952 році Український народний союз, братська організація, яка була створена у 1894 році, у відповідь на потреби своєї зростаючої української громади, для створення культурного центру для своїх членів, придбав 250 акрів площі (частково лісистої) зі ставом та дев'ятьма будинками, окремим плавальним басейном та тенісним кортом. Усі будинки розміщені в певному віддаленні один від одного. Кожна з цих будівель була названа на честь регіонів України. На території ділянки також протікає гірський потічок.

Каплиця в «Союзівці»

Культурний центр «Союзівка» використовується для проведення семінарів[2], досліджень спадщини, фестивалів, концертів, святкувань з танцями, художніх виставок та дитячих літніх таборів. Ці послуги надаються вже понад 50 років[3][4][5]. Будинок відпочинку «Союзівка» працює цілорічно, а влітку українська молодь проводить там канікули у дитячих, спортивних і відпочинкових таборах[6].

Періодом процвітання культурного комплексу «Союзівка» вважається період під керівництвом Володимира Кваса — великого прихильника мистецтва, який присвятив все своє життя поліпшенню Союзівки, і був особою, відповідальною за запрошення музикантів й танцюристів, проведення концертів та семінарів на курорті протягом літніх місяців і під час канікул[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Весела Союзівка» [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.], Свобода (газета), 10 вересня 1999 р.
  2. Федоренко Є. 50-ліття Шкільної Ради[недоступне посилання з липня 2019] // Українознавство. Науковий журнал[недоступне посилання з липня 2019]. — 2008. — № 2. — 369 с.[недоступне посилання з липня 2019]
  3. «Союзівка» [Архівовано 2016-07-09 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1952. — 17 червня.
  4. «Наша Союзівка» [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1952. — 19 липня.
  5. «Ремонт Союзівки в повному ході» [Архівовано 2016-07-10 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1952. — 13 серпня.
  6. Мартинюк Ю. В. Громадсько-політичне життя українців у США[недоступне посилання з липня 2019] // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Науковий журнал[недоступне посилання з червня 2019]. — 2010, № 26[недоступне посилання з липня 2019]
  7. «To Trip the Volynska Polka, Respectfully in the Catskills» // Нью-Йорк Таймс. — 2012. — 24 серпня.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Союзівка Вебсайт (англ.)