Перейти до вмісту

Солігорськ

Координати: ▲106 503[1] )_region:BY_ 52°47′03″ пн. ш. 27°32′33″ сх. д. / 52.78416° пн. ш. 27.5425° сх. д. / 52.78416; 27.5425
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

місто Солігорськ
біл. Салігорск

Транслітерація назви Salihorsk
Герб міста Солігорськ flag of Salihorsk Districtd
Основні дані
▲106 503[1] )_region:BY_ 52°47′03″ пн. ш. 27°32′33″ сх. д. / 52.78416° пн. ш. 27.5425° сх. д. / 52.78416; 27.5425
Країна Білорусь Білорусь
Область Мінська область
Район Солігорський район
Рада Солігорський районний виконавчий комітет
Засновано 1958
Перша згадка 1958
Населення ▲106 503[1]
Площа 15[2] км²
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 223 700
Телефонний код +375-174
Висота 153 ± 1 м
148 м[4]
Водний об'єкт р. Случ
Солігорське водосховище
Етнікон солігорці
Міста-побратими див. нижче
День населеного пункту День шахтаря (остання неділя серпня)
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Солігорськ
До Мінська
 - фізична 124 км
Місцева влада
Адреса вул. Козлова 35, Солігорськ 223707
Вебсторінка soligorsk.by
Голова райвиконкому Андрій Леонідович Жайлович[3]
Солігорськ. Карта розташування: Білорусь
Солігорськ
Солігорськ
Солігорськ. Карта розташування: Білорусь Мінська область
Солігорськ
Солігорськ
Солігорськ (Білорусь Мінська область)
Мапа
CMNS: Солігорськ у Вікісховищі

Соліго́рськ (біл. Салігорск) — місто, адміністративний центр Солігорського району, Мінська область, Білорусь. Населення становить 106 503 осіб (2016).

Солігорськ — великий промисловий центр Білорусі; Старобінське родовище калійних солей — одне з найбільших в Європі.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташований на берегах річки Случ і Солигорського водосховища в 137 км від Мінська. Тупикова залізнична станція гілки Слуцьк — Солігорськ.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснований в 1958 році. Перша назва — Ново-Старобінськ.

Солігорськ виник у зв'язку з відкриттям і промисловою розробкою калійної солі в районі сіл Вишнівка, Покровка, Ковальова Лоза, Теслін, Піщанка. У травні 1958 року було вирішено розпочати будівництво нового комбінату на базі Старобінського родовища і ввести в експлуатацію першу чергу в 1963 році. Будівництво було оголошено Всесоюзним ударним комсомольським будівництвом. Комсомольська організація будівництва налічувала в своїх рядах 1500 осіб.

Станом на 1 січня 1963 року проживало понад 18 тисяч жителів. Указом Президії Верховної Ради БРСР міське селище Солігорськ перетворене в місто.

У 1963 році був зданий в експлуатацію перший калійний комбінат, в 1965 році - другий, в 1969 році - третій, в 1979 році - четвертий, у 2009 році - п'ятий, в 2012 - шостий.

Динаміка чисельності населення

[ред. | ред. код]
  • 1989 рік - 69 513 осіб;
  • 1999 рік - 73 275 осіб;
  • 2009 рік - 102 297 осіб;
  • 2012 рік - 103 961 осіб;
  • 2013 рік - 104 745 осіб (станом на липень місяць);
  • 2016 рік - 106 503 осіб.

Промисловість

[ред. | ред. код]

Містоутворюючим підприємством є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоруськалій».

Також працюють підприємства: ЗАТ «Солігорський Інститут проблем ресурсозбереження з Дослідним виробництвом», Відкрите акціонерне товариство «Ливарно-механічний завод «Універсал», УПП «Універсал-літ» ВАТ «ЛМЗ Універсал», Унітарне виробниче підприємство "НИВА" С.Г.Романовіча, ЗАТ «Солігорський завод технологічного обладнання», ГО «НВО «Пассат», ТОВ Інститут гірської електротехніки та автоматизації», ТОВ «Пассат».

Легка промисловість представлена фабриками: Відкрите акціонерне товариство «Купалінка», Закрите акціонерне товариство «Калинка».

Харчова промисловість міста: Солігорська філія Відкритого акціонерного товариства «Слуцький сироробний комбінат», Філія «Солігорський хлібозавод» відкритого акціонерного товариства «Борісовхлебпром».

Будівельна галузь: Відкрите акціонерне товариство «Будтрест №3 Ордена Жовтневої Революції»

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті відкрито 3 гімназії та 10 середніх шкіл.

Також працюють:

  • Філія БНТУ «Солігорський державний гірничо-хімічний коледж»
  • Установа освіти «Солігорський державний коледж»
  • Державна установа освіти «Соціально-педагогічний центр Солігорського району»
  • Державна установа «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву №1 м. Солігорськ»
  • Державна установа «Солігорський міський диспансер спортивної медицини»

Медичні заклади

[ред. | ред. код]
  • УЗ «Солігорська центральна районна лікарня»
  • ДУ «Солігорський зональний центр гігієни та епідеміології»
  • ДУ «Республіканська лікарня спелеолікування» (проїзд Лісовий, 3)

Культура та мистецтво

[ред. | ред. код]

З 1977 року при міському Будинку культури працює художній ансамбль «Іскорка».

У місті працюють:

  • ДУ «Палац культури м. Солігорська»
  • ДУО «Солігорська дитяча школа мистецтв»
  • Солігорський краєзнавчий музей
  • Державна установа культури «Солігорська районна центральна бібліотека»
  • ГУК «Культурно-дозвільний центр Солігорського району»
  • Державна установа освіти «Солігорська дитяча музична школа мистецтв»
  • ДУО «Солігорська дитяча художня школа мистецтв»

Спорт

[ред. | ред. код]
Спортивно-видовищний комплекс

У місті діють спортивні установи:

Готелі [5]

[ред. | ред. код]
  • Готель «Нове Полісся» (вул. Козлова, 33)
  • Готель «Алеся» ВАТ «Білоруськалій» (вул. Леніна, 38)

ЗМІ

[ред. | ред. код]

Телерадіомовлення

[ред. | ред. код]

У Солігорську веде мовлення радіопрограма «Наше радіо».

Перший солігорський телеканал — СОЛТЭК (Солігорський телевізійний експериментальний канал), працював у 90-х роках у кабельній мережі. Якийсь час телеведучим цього каналу працював Леонід Купрідо.

З січня 1999 року працює державний телеканал СТК (виробниче комунальне унітарне підприємство «Солігорський телевізійний канал»).

Газети

[ред. | ред. код]

Газета «Шахцёр» виходить з 20 березня 1931 року.

Газета «Солігорський вісник» виходила з 1 січня 1992 року до 7 березня 2007 року як офіційний друкований орган Солігорського району.

Також випускаються:

  • Відомча газета «Будівельник Солігорська» трудового колективу ВАТ «Будтрест №3 ордена Жовтневої революції» (перший номер видання був підписаний до друку 1 листопада 1959 року).
  • Відомча газета «Калійник Солігорська» ВАТ «Білоруськалій» (з січня 1974 року).
  • Недержавна газета «Лідер-прес» (з вересня 1993 року).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Пасажирські перевезення здійснює Філія «Автобусний парк №1». Єдиний у Республіці Білорусь парк, який працює цілодобово. Щодня виконується 1200 автобусних рейсів.[6]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Пам'ятник шахтарю-першопрохідцю

[ред. | ред. код]

Встановлено 28 серпня 1977 року. Розташований на вулиці Козлова, в центрі міста. Автори: архітектори Ткаченко і Блохін, скульптор Геннадій Буралкін. Присвячений працівникам міста — шахтарям. На широкому постаменті - монументальна скульптура. Це фігура шахтаря-першопрохідника, вийшов із забою. Пам'ятник шахтарю-першопрохідцю виготовлений з бетону, всередині він порожній, скульптура облицьована міддю, а техніка облицювання - вибивання по міді. Загальна висота споруди - понад 5 метрів.

Перший камінь

[ред. | ред. код]

10 серпня 1958 року біля села Чижевичі пройшов мітинг, присвячений закладці першого символічного каменю нового міста. Зараз цей пам'ятник знаходиться на вул. Ленінського Комсомолу.

Пам'ятник В. І. Леніну

[ред. | ред. код]
Пам'ятник В. І. Леніну

Пам'ятник виконаний у вигляді бюста встановлено 1980 року на центральній площі міста. Автор: скульптор Бембель Андрій Онуфрійович.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Вид на місто зверху
    Вид на місто зверху
  • Будівля суду Солігорського району
    Будівля суду Солігорського району
  • Залізничний вокзал
    Залізничний вокзал
  • Церква Різдва Богородиці
    Церква Різдва Богородиці
  • Костел св. Франциска
    Костел св. Франциска
  • Солігорська церква євангелістів «Христос для всіх»
    Солігорська церква євангелістів «Христос для всіх»
  • ДК Будівельників
    ДК Будівельників
  • Фонтан у міському парку
    Фонтан у міському парку
  • Друге рудоуправління «Білоруськалій»
    Друге рудоуправління «Білоруськалій»

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Головна категорія: Персоналії:Солігорськ

Почесні громадяни [7]

[ред. | ред. код]
  • Ашейчік Микола Захарович
  • Башура Андрій Миколайович
  • Ванькевіч Геннадій Олександрович
  • Вирич Леонтій Дмитрович (1951-2011)
  • Волчок Федір Сергійович
  • Герасимович Михайло Антонович (1926-2014)
  • Гуринович Федір Федорович
  • Дімчогло Алла Валентинівна
  • Дурнов Михайло Павлович
  • Забродська Броніслава Павлівна (1923-2002)
  • Калугін Петро Олексійович
  • Карпезо Олександр Михайлович
  • Кирієнко Валерій Михайлович
  • Клименко Олександр Тарасович
  • Ковалевський Микола Володимирович
  • Коноплицький Андрій Володимирович (1934-2000)
  • Лаврукевіч Анна Миколаївна
  • Леонович Адам Кузьмич
  • Мисник Леонід Борисович
  • Перекосов Павло Степанович (1923-2007)
  • Савановіч Георгій Ігнатович (1939-2008)
  • Санько Геннадій Антонович
  • Соболевський Станіслав Володимирович
  • Токарєва Ганна Степанівна (1926-2014)
  • Чиж Розалія Юхимівна (1930-2007)

Міста-побратими [8]

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Численность населения на 1 января 2016 г. и среднегодовая численность населения за 2015 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов и поселков городского типа. belstat.gov.by. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2017. [Архівовано 2017-07-30 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Demographic Yearbook 2013. Population of capital cities and cities of 100 000 or more inhabitants: latest available year, 1999-2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 травня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  3. ↑ Районный исполнительный комитет | Солигорский районный исполнительный комитет. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015. [Архівовано 2015-10-17 у Wayback Machine.]
  4. ↑ GeoNames — 2005.
  5. ↑ Архівована копія. soligorsk.by. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-05-11 у Wayback Machine.]
  6. ↑ филиал "Автобусный парк №1". soligorsk-ap1.by. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-18 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Почетные граждане - Солигорский районный исполнительный комитет. soligorsk.gov.by (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2017. [Архівовано 2017-05-15 у Wayback Machine.]
  8. ↑ https://www.lider-press.by/novosti/6397-skolko-u-soligorska-pobratimov[недоступне посилання] рос. Сколько у Солигорска побратимов? Газета "Лидер-Пресс"

Посилання

[ред. | ред. код]
 
№ Назва Область Населення № Назва Область Населення
Мінськ
Мінськ
Гомель
Гомель 		1 Мінськ Мінська 1 959 781 11 Орша Вітебська 116 552 Могильов
Могильов
Вітебськ
Вітебськ
2 Гомель Гомельська 521 452 12 Мозир Гомельська 112 003
3 Могильов Могильовська 378 077 13 Солігорськ Мінська 106 503
4 Вітебськ Вітебська 368 574 14 Новополоцьк Вітебська 102 394
5 Гродно Гродненська 365 610 15 Ліда Гродненська 100 443
6 Берестя Берестейська 340 141 16 Молодечно Мінська 94 922
7 Бобруйськ Могильовська 217 975 17 Полоцьк Вітебська 85 078
8 Барановичі Берестейська 179 122 18 Жлобин Гомельська 75 956
9 Борисов Мінська 143 919 19 Світлогорськ Гомельська 69 011
10 Пінськ Берестейська 138 415 20 Речиця Гомельська 66 172
Білорусь Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Солігорськ&oldid=43852443