Перейти до вмісту

Сигнал BLC1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Обсерваторія, яка виявила BLC1

Сигнал BLC1 (Breakthrough Listen Candidate 1) є кандидатом на радіосигнал позаземного життя (SETI), про який повідомлено у грудні 2020 року, просторово збігається із зіркою Проксима Центавра.[1][2][3]

Сигнал

[ред. | ред. код]

Очевидний зсув його частоти, що узгоджується з ефектом Доплера, може бути невідповідним тому, що було б спричинено рухом Проксима Центавра b, планети Проксіма Центавра.[4][5] Доплерівський зсув сигналу протилежний тому, що можна було б очікувати від обертання Землі, оскільки частота сигналу збільшується, а не зменшується.[6] Хоча сигнал був виявлений радіотелескопом Паркса під час спостережень Проксіми Центавра, завдяки куту променя радіотелескопа Паркс, сигнал більш точно описується як такий, що надходить зсередини кола приблизно 16 кутових хвилин в кутовому діаметрі, що містить Проксіма Центавра.[6] Сигнал має частоту 982,002 МГц.[4]

Радіосигнал був виявлений протягом 30 годин спостережень, проведених Breakthrough Listen через Обсерваторію Паркса в Австралії в квітні та травні 2019 року.[7][8] Станом на грудень 2020 року подальші спостереження не змогли знову виявити сигнал - крок, необхідний для підтвердження того, що сигнал був техносигнатурою.[9]

Можливі корельовані події

[ред. | ред. код]

У статті інших астрономів, опублікованій за 10 днів до звіту про BLC1, повідомляється про виявлення «яскравого, тривалого оптичного спалаху, що супроводжується серією інтенсивних, когерентних радіосплесків[en]» від Проксими Центавра у квітні та травні 2019 року. Станом на січень 2021 року вчені чи ЗМІ не поставили їхні висновки у прямий зв’язок із сигналом BLC1, але мають на увазі, що планети навколо Проксими Центавра та інших червоних карликів є непридатними для життя для людей та інших відомих на даний момент організмів.[10][11][12]

Можливість штучного походження

[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року у новому дослідженні запропоновано, що, оскільки ймовірність появи радіопередаваючої цивілізації на найближчому зоряному сусіді Сонця була розрахована приблизно як 10−8, згідно з принципом Коперника не слід вважати BLC1 технологічним радіосигналом від системи Альфа Центавра.[13]

25 жовтня 2021 року дослідники опублікували два дослідження, в яких прийшли до висновку, що сигнал виявився «екстремальним прикладом локальних перешкод», які «могли б імітувати справжні техносигнатури», а отже, не був фактичною подією Breakthrough Listen, як повідомлялося спочатку.[14]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Drake, Nadia (18 грудня 2020). Alien hunters detect mysterious radio signal from nearby star. National Geographic (англ.). Процитовано 19 грудня 2020.
  2. ↑ Whitwam, Ryan (23 грудня 2020). Astronomers Spot Potentially Artificial Radio Signal From Nearby Star. ExtremeTech. Процитовано 23 грудня 2020.
  3. ↑ Did Proxima Centauri Just Call to Say Hello? Not Really!. SETI Institute (англ.). Процитовано 23 грудня 2020.
  4. ↑ а б https://www.scientificamerican.com/article/alien-hunters-discover-mysterious-signal-from-proxima-centauri/
  5. ↑ Sample, Ian (18 грудня 2020). Scientists looking for aliens investigate radio beam 'from nearby star'. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 грудня 2020.
  6. ↑ а б BLC1: A candidate signal around Proxima. Penn State U - blog Jason Wright (англ.).
  7. ↑ Overbye, Dennis (31 грудня 2020). Was That a Dropped Call From ET? - A spooky radio signal showed up after a radio telescope was aimed at the next star over from our sun. The New York Times. Процитовано 31 грудня 2020.
  8. ↑ Breakthrough Initiatives. breakthroughinitiatives.org (англ.). Процитовано 19 грудня 2020.
  9. ↑ Frank, Adam (31 грудня 2020). A new frontier is opening in the search for extraterrestrial life - The reason we haven't found life elsewhere in the universe is simple: We haven't really looked until now. The Washington Post. Процитовано 1 січня 2021.
  10. ↑ Space weather discovery puts 'habitable planets' at risk. phys.org (англ.). Процитовано 22 січня 2021.
  11. ↑ Space weather in Proxima's vicinity dims hopes of habitable worlds | EarthSky.org. earthsky.org. Процитовано 22 січня 2021.
  12. ↑ Zic, Andrew; Murphy, Tara та ін. (2020). A Flare-type IV Burst Event from Proxima Centauri and Implications for Space Weather. The Astrophysical Journal. 905 (1): 23. arXiv:2012.04642. Bibcode:2020ApJ...905...23Z. doi:10.3847/1538-4357/abca90. S2CID 227745378. Процитовано 22 січня 2021.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. ↑ Siraj, Amir; Loeb, Abraham (11 січня 2021). The Copernican Principle Rules Out BLC1 as a Technological Radio Signal from the Alpha Centauri System. arXiv:2101.04118 [physics.pop-ph].
  14. ↑ Choi, Charles Q. (2021-10-26). Mysterious radio signal from Proxima Centauri was definitely not aliens. Space.com, 26 October 2021. Retrieved on 2021-10-29 from https://www.space.com/proxima-centauri-radio-signal-not-aliens-breakthrough-listen.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сигнал_BLC1