Сен-Жулія-де-Бек
Сен-Жулія-де-Бек Saint-Julia-de-Bec | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Окситанія |
Департамент | Од |
Округ | Ліму |
Кантон | Кіян |
Код INSEE | 11347 |
Поштові індекси | 11500 |
Координати | 42°52′10″ пн. ш. 2°14′47″ сх. д.H G O |
Висота | 355 - 855 м.н.р.м. |
Площа | 13,88 км² |
Населення | 102 (01.01.2021[1]) |
Густота | 7,35 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
Didier Aveilha 2020-2026 |
Сен-Жулія́-де-Бек (фр. Saint-Julia-de-Bec) — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Од. Населення — 102 особи (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 670 км на південь від Парижа, 160 км на південний захід від Монпельє, 40 км на південь від Каркассонна.
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лангедок-Русійон. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія[3].
Динаміка населення (INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 52 | 4 | 0 | 20 | 12 | 16 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 56 | 8 | 4 | 12 | 12 | 16 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 70 осіб працездатного віку (15—64 років) 46 були активними, 24 — неактивними (показник активності 65,7%, у 1999 році було 71,9%). З 46 активних мешканців працювало 39 осіб (23 чоловіки та 16 жінок), безробітними було 7 (4 чоловіки та 3 жінки). Серед 24 неактивних 4 особи були учнями чи студентами, 11 — пенсіонерами, 9 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 52 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 101,0 особи, медіана доходів виносила 14 071 євро на одного особоспоживача[7]
Сен-Феррійоль | Гранес | |||
Кіян | Пн | Сен-Жуст-е-ле-Безю | ||
Зх Сен-Жулія-де-Бек Сх | ||||
Пд | ||||
Бельв'ян-е-Кавірак | Лапрадель-Пюїйоран | Сен-Луї-е-Парау |
- Сен-Жулія-де-Бек на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
- ↑ Saint-Julia-de-Bec sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |