Свинуха
| Свинуха | |
 | |
| Наукова назва таксона | Paxillus Fr., 1835 |
|---|---|
| Таксономічний ранг | рід |
| Батьківський таксон | Свинухові |
| Типовий таксон | P. involutus[1] |
| Посилання на автора таксона | Fr.[2] |
 Свинуха у Вікісховищі | |
Свинуха (лат. Paxillus) — рід грибів родини свинухових порядку болетальних.
Свинухи тонкі раніше вважалися умовно їстівними, але в даний час (офіційно в СРСР з 1984)[3] відносяться до переліку отруйних і неїстівних грибів. Інші представники роду, зокрема — свинухи товсті — до цього переліку не входять[4], однак, останні також як і свинухи тонкі, в 1981 році були виключені з переліку грибів дозволених до заготівлі, переробки та продажу на території СРСР[3] [5]. При поїданні свинух тонких в організм потрапляє антиген, який не виводиться, а тому накопичується в крові, розміщуючись на еритроцитах[4]. Після природної загибелі еритроцита антиген пересідає на новий. Таким чином, протягом життя їдця свинух відбувається зростання концентрації цього антигену в крові. При перевищенні деякого рівня настає аутоімунна алергічна реакція - організм починає виробляти антитіла до антигену свинушки. Однак, фатальною особливістю цього антигену є те, що антитіла з ним впоратися не можуть і ним знищуються. Організм починає виробляти все більше антитіл для боротьби з антигеном, запускається лавиноподібна реакція, розвивається недокрів'я, ниркова і печінкова недостатність, що призводять до смерті.[6]
Крім того, свинухи, що ростуть по сусідству з промисловими зонами, автомобільними щляхами і залізницею, здатні швидко накопичувати в собі шкідливі для здоров'я людини відходи виробництва і вихлопні гази, які при поїданні грибів переміщаються в організм їдця[4].
- Paxillus adelphus J.P.Chaumeton, Gryta, Jargeat & P.A.Moreau, 2016
- Paxillus ammoniavirescens Contu & Dessì, 1999
- Paxillus cuprinus Jargeat, Gryta, J.P.Chaumeton & Vizzini, 2014
- Paxillus gymnopus C.Hahn, 1996
- Paxillus involutus (Batsch) Fr., 1838 — Свинуха тонка
- Paxillus obscurisporus C.Hahn, 1999
- Paxillus olivellus P.A.Moreau, J.P.Chaumeton, Gryta & Jargeat, 2016
- Paxillus orientalis Gelardi, Vizzini, E.Horak & G.Wu, 2014
- Paxillus rubicundulus P.D.Orton, 1969 — Свинуха вільхова, або свинуха нитчата
- Paxillus vernalis Watling, 1969
- Кобила - у Білорусії.
- Піддубник - На сході та північному заході України.
- ↑ MycoBank
- ↑ https://id.biodiversity.org.au/name/fungi/60015280
- ↑ а б Все о грибах: Сбор, переработка, хранение, выращивание: Справочник грибника. /Смирняков Ю. И., Кощеев А. К., Кощеев А. А.— Издательство Ч. А. О. и К. 2000.— ISBN 5-89676-071-X
- ↑ а б в Грибная кулинария/Алехин И. В, Довлетов Ю. К., Дмитриева А. И. - М.: Экономика, 1994. — 351 с. — С 25. — ISBN 5-282-01640-0
- ↑ «Санитарные правила по заготовке, переработке и продаже грибов (СП 2.3.4.009-93)», утв. постановлением Госкомсанэпиднадзора России от 20.08.1993 № 10
- ↑ Михаил Вишневский — Свинушка может "подложить свинью". Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- Шульга В.М. Свинуха тонка (Paxillus involutus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL:http://gribi.net.ua/paxillus-involutus-4
- Шульга В.М. Свинуха вільхова (Paxillus rubicundulus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL:http://gribi.net.ua/uk/paxillus-rubicundulus/
- Свинуха Зерової Paxillus zerovae Wasser // Червона книга України
- Таксономія на сайті www.mycobank.org