Сако (річка)
Сако | |
---|---|
Басейн річки Сако | |
44°12′58″ пн. ш. 71°24′34″ зх. д. / 44.2161767° пн. ш. 71.4095216° зх. д. | |
Витік | озеро Сако, Вайт-Маунтінс, Нью-Гемпшир |
• координати | 44°12′58″ пн. ш. 71°24′34″ зх. д. / 44.2161767° пн. ш. 71.4095216° зх. д. |
Гирло | затока Сако, Мен, США |
• координати | 43°27′40″ пн. ш. 70°22′37″ зх. д. / 43.4611° пн. ш. 70.3769° зх. д. |
• висота, м | 0 м |
Басейн | басейн річки Сакоd |
Країни: | США |
Регіон | штати Нью-Гемпшир, Мен |
Довжина | 120,7 км[1] |
Площа басейну: | 4410,77 км²[1] |
Притоки: | Елліс (притока Сако)d, Свіфт (притока Сако)d, Оссіпі (притока Сако)d, Little Ossipee Riverd, Dry Riverd, East Branch Saco Riverd, Little Saco Riverd, Rocky Branchd, Sawyer Riverd і Tenmile Riverd |
Перетин: | Аппалачська стежка |
Медіафайли у Вікісховищі |
Сако (англ. Saco) — річка на північному сході США, що протікає штатами Нью-Гемпшир і Мен. Довжина цієї водної артерії складає 120,7 км. Площа водного басейну становить 4410,77 км²[1], причому більша його частина охоплює ліси й сільськогосподарські угіддя на захід і південний захід від Портленда. Річка Сако є джерелом питної води для 35 міст із загальною чисельністю населення близько 250 000 осіб. Вона також має транспортне і рекреаційне значення.
Назва річки запозичена з мови американських тубільців абенакі, на якій вона звучить як sɑkohki, що в перекладі означає «земля, в якій починається річка»[2]. У «Реляціях єзуїтів», виданих у XVII сторіччі, ця річка згадана під назвою Chouacoet[3].
Витоком річки Сако слугує однойменне озеро, розташоване в западині Кроуфорд Нотч, що належить до гірського масиву Вайт-Маунтінс у штаті Нью-Гемпшир. Звідси вона прямує на південь і південний схід, у межах штату протікаючи повз міста Бартлетт і Конвей. Нижче Бартлетта в Сако впадає притока Іст-Бранч. У межах штату Мен Сако протікає через округ Оксфорд. Поблизу Фрайбурга її річище випрямлене 10-кілометровим каналом, який наразі вважається основною течією. Старе річище довше за канал на 15 км і відоме під назвою Олд-Курс. Обидва рукави зливаються поблизу Ловелла. Води Сако впадають в Атлантичний океан у невеликій затоці з такою ж назвою. Неподалік гирла розташовані міста Сако (на північному березі) та Біддефорд (на південному).
Оскільки значною своєю частиною Сако протікає гірською місцевістю, то річище її в багатьох містах переривається невисокими водоспадами. Дно річки кам'янисте, течія досить швидка. Береги Сако поросли мішаними лісами.
Сако — важливе джерело питної води для невеликих міст, повз які вона протікає. У XIX столітті на річці було зведено водяні млини, з часом їх замінили гідроелектростанції. Річку в багатьох місцях перетинають автомобільні шляхи та залізничні колії, через неї перекинуто кілька залізничних мостів. Поміж них історичну цінність становить критий міст Гемлока, збудований у Фрайбурзі 1857 року та занесений до Національного реєстру історичних пам'яток США.
Окрім історичних пам'яток Сако привертає увагу місцевих мешканців і туристів піщаними пляжами, чистою водою і гірськими краєвидами. Влітку по ній сплавляються на каное, туристичний маршрут бере початок від Фрайбурга.
Мальовничі береги Сако надихали митців, зокрема відомі гравюри із зображенням водоспадів Бонні-Ігл, Грейт тощо. Сако зобразили на полотнах такі видатні пейзажисти як Альберт Бірштадт і Бенджамін Чампні.
- Драй
- Сев'єр
- Рокі-Бранч
- Елліс
- Іст-Бранч
- Свіфт
- Колд
- Чарльз
- Кезар
- Шепардс
- Тенміл
- Генкок
- Оссіпі
- Літлл-Оссіпі
-
Озеро Сако на листівці 1898 року
-
Сако в Кроуфорд Нотч поблизу свого витоку
-
Сако в околицях Конвея (вдалині видно міст)
-
Гирло Сако поблизу Біддефорда (вдалині видно мол і пляж Гіллс-Біч)
-
Млини у Бакстоні на поштівці 1910 року
-
Залізничний міст в Бакстоні
-
Гідротехнічні споруди в місті Сако
-
На Сако. Бенджамін Чампні, полотно, олія, 1867
-
Водоспади Бонні-Ігл. Рассел Річардсон, гравюра по металу, 1869
-
Водоспади Грейт. Рассел Річардсон, гравюра по металу, 1869
-
На Сако. Альберт Бірштадт, полотно, олія, XIX століття
- ↑ а б в Saco map Saco Watershed Data. mainerivers.org ((англ.)) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ William Bright Native American placenames of the United States. — University of Oklahoma Press, 2004. — С. 413.(англ.)
- ↑ Reuben Gold Thwaites The Jesuit Relations and Allied Documents: Travels and Explorations of the Jesuit Missionaries in New France, 1610—1791. — Cleveland: The Burrows Brothers Company, 1898.(англ.)