Рудольф Валентино

Рудольф Валентино
італ. Rodolfo Pietro Filiberto Raffaello Guglielmi di Valentina d'Antonguella
Ім'я при народженні	ісп. Rodolfo Alfonso Rafael Filiberto Julio
Інші імена	Rudy
Народився	6 травня 1895(1895-05-06)[…] Кастелланета, Провінція Таранто, Апулія, Італія
Помер	23 серпня 1926(1926-08-23)[…] (31 рік) або 24 серпня 1926(1926-08-24) (31 рік) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США перитоніт
Поховання	Голлівуд-Форевер
Громадянство	Королівство Італія
Діяльність	актор, кіноактор
Роки діяльності	1920–1926
Дружина	Джин Екер (1919—1923) Наташа Рамбова (1923—1925)
IMDb	nm0884388
Нагороди та премії
зірка на голлівудській Алеї слави
Рудольф Валентино у Вікісховищі

Рудо́льф Валенти́но (англ. Rudolph Valentino; 6 травня 1895(18950506) — 23 серпня 1926) — американський кіноактор італійського походження. Зірка німого кіно, творець типа «екзотичного героя-коханця» у 15 фільмах. Автор ліричної збірки віршів «Мрії» (1923 рік).

Біографія

Справжнє ім'я Рудольфо Валентино — Родольфо Альфонсо Раффаелло П'єтро Філіберто Гульельмі ді Валентино д'Антоньолла (італ. Rodolfo Alfonso Raffaello Pietro Filiberto Guglielmi di Valentino d'Antoniolla). Народився у маленькому місті Кастелланета в Апулії, в родині колишнього циркача, який після одруження залишив мандрівне життя і став ветеринаром. 1906 року вступив до сільськогосподарського коледжу в Таранто. Але вже через декілька років він звідти був відрахований за любовні походеньки. Повернувшись додому він проводив час у кафе й барах. Валентино довго не бажав шукати роботу і жив на гроші, що залишилися після смерті батька і на кошти, які заробляли його мати і старший брат. Незабаром поїхав до Парижу, де розпочав кар'єру як талановитий танцюрист.

У 1913 році Валентино попрямував до США на борту судна «Клівленд». Перші роки життя у Америці він провів у Нью-Йорку, де швидко витратив всі гроші і почав працювати — спочатку офіціантом і садівником, а потім як професійний партнер-танцюрист — жиголо; його спеціальністю стало аргентинське танго. Любовний зв'язок з одруженою дамою Біанкою де Солле ледве не призвів до тюрми. Родольфо влаштувався у мандрівний театр, з яким вирушив до Голлівуда. Тут він працював статистом й підробляв танцями у кафе Лос-Анджелеса. Починаючи з 1917 року він грав епізодичні ролі (зазвичай бандитів і негідників) у бойовиках, що не давало йому ні найменшої надії на успіх.

У 1919 році актор привернув до себе увагу скандальним одруженням з кінозіркою Джин Екер. Цей був найкоротший «зоряний» шлюб в історії — він проіснував лише 6 годин. Увечері в день весілля Джин закрилася у номері готелю і відмовилася впускати чоловіка; фактично, на цьому їхнє сімейне життя закінчилося. Оформивши в 1922 році розлучення, вони згодом підтримували цілком дружні стосунки.

З 1920 року він отримав першу значну роль у фільмі «Заміжня діва». А вже починаючи з кінокартини «Чотири вершники Апокаліпсису» у 1921 році, він став зіркою Голлівуда. Саме його гра врятувала поганий сценарій й режисуру. «Шейх» Джорджа Мелфорда (1921) ще більш посилив глядацький ажіотаж навколо Валентино.

Він легко заробив репутацію головного серцеїда Голлівуду, завів роман з актрисою Аллою Назімовою, але потім втік до Мексики з її подругою Наташею Рамбовою, з якою оформив шлюб у травні 1922 року. Незабаром з'ясувалося, що нове одруження відбулося тоді, коли розірвання його попереднього шлюбу ще не було офіційно завершено, через що Валентино потрапив до суду як двоєженець.

Не дивлячись на те, що його шлюб з Рамбовою був через рік визнаний законним, Валентино не вважав це приводом стати розсудливим. Він дуже швидко охолов до неї і навіть вніс до контракту із студією вимогу, щоб Рамбову не допускали на майданчик під час його зйомок. Незабаром вони розлучилися, хоча шлюб їх так і не був розірваний.

Вже у 1922 році його гонорар за фільм становив 100 тисяч доларів. 1923 року Валентино провів успішні гастролі по містам Америки, Англії, Франції та Італії, отримуючи 3 тисячі доларів на тиждень. 1925 року Валентино підписав контракт з компанією «Юнайтед Артістс» на 1 млн доларів з умовою, що Наташа Рамбова ніколи не переступить порогу кіностудії.

Створені Валентино екранні образи не можна назвати глибокими, але вони були пластичні, виразні та провокаційно-чуттєві. У перших успішних фільмах головним його «знаряддям» був танець; в пізніших актора вів за собою створений раніше імідж, який був найвищою мірою жаданим для публіки.

Смерть і похорони

15 серпня 1926 року 31-річний Руді Валентино у тяжкому стані був доставлений до нью-йоркської лікарні — у нього була перфорація виразки шлунка. Був помилково діагностований гострий апендицит, з приводу якого була виконана апендектомія, проте почався перитоніт і 23 серпня актор помер. Діагноз перфоратиної виразки шлунка був встановлений тільки на аутопсії. У хірургії донині існує збірне поняття — «синдром Валентино» — вторинно змінений червоподібний відросток за рахунок іншої патології черевної порожнини.

Смерть Валентино викликала кілька самогубств серед його найфанатичніших прихильниць. Труна, в якій його поховали, була зроблена зі срібла і червоного дерева. Якщо вірити легенді, Беніто Муссоліні надіслав для нього почесний караул. Під час похорону з пролітаючих літаків на натовп сипалися пелюстки троянд.

Перед похороном Валентино його родичі оголосили, що тіло актора буде виставлено у відкритій труні, щоб з ним могли попрощатися всі його шанувальники. Існує легенда, нібито через побоювання, що натовп фанатів може рознести на частини труну і навіть пошкодити небіжчика, на жалобній церемонії замість тіла у відкритій труні була виставлена спеціально виготовлена воскова фігура Валентино.

До моменту своєї смерті Валентино загруз у боргах, через що його родичі не змогли купити для його могили пристойне місце на кладовищі. Дізнавшись про це, Джун Метіс, сценаристка фільмів «Чотири вершники Апокаліпсису» і «Кров і пісок», дозволила тимчасово поховати його в родинному склепі Метіс у Голлівуді. Проте незабаром і вона, і її мати також померли, вимагати перенесення праху Валентіно на інше місце стало нікому, і тимчасова могила актора стала постійною.

Прах актора похований на кладовищі Голлівуд назавжди (Hollywood Forever). Протягом багатьох років на кожну річницю смерті Валентино до його могили приходили тисячі жінок. Це стало настільки звичним, що коли в 1956 році, через 30 років після смерті актора, на його могилу не прийшла жодна прихильниця, цю новину визнали гідною поширення по каналах найбільших телеграфних агентств.

Пам'ять про Валентино

• У 1961 році в місті Кастелланета, де народився Валентіно, йому було встановлено пам'ятник.
• У 1978 році частина бульвару Ірвінг у Голлівуді була перейменована на вулицю Рудольфа Валентино.
• У танго є спеціальна фігура, яка названа «Валентино» на честь артиста.

Фільми про Валентино

• 1951 : «Валентино»
• 1977 : «Валентино»

Фільмографія

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1914	Моя офіційна дружина	My Official Wife
1914	Битва статей	The Battle of the Sexes
1916	Пошук життя	The Quest of Life
1916	Дурна діва	The Foolish Virgin
1916	Сімнадцятиріччя	Seventeen
1917	Аліменти	Alimony	танцюрист
1918	Сенсація	A Society Sensation	Дік Бредлі
1918	Всю ніч	All Night	Річард Тайер
1918	Заміжня діва	The Married Virgin	граф Роберт Сан Фраціні
1919	Чудовий маленький диявол	The Delicious Little Devil	Джиммі Калхун
1919	Великий маленька людина	The Big Little Person	Артур Ендікот
1919	Роман негідника	A Rogue's Romance	танцюрист
1919	Віртуозний грішник	Virtuous Sinners
1919	Вдома нікого	Nobody Home	Моріс Реннард
1919	Очі молодості	Eyes of Youth	Кларенс Морган
1920	Викрадені миті	Stolen Moments	Хосе Дальмарез
1920	Авантюристка	An Adventuress	Жак Радені
1920	Шахрай	The Cheater
1920	Майданчик для ігор пристрасті	Passion's Playground	принц Анджело Делла Роббіа
1920	Чудовий шанс	The Wonderful Chance	Джо Клінгсбі
1921	Чотири вершники Апокаліпсису	The Four Horsemen of the Apocalypse	Хуліо Деснойєрс
1921	Невідкриті моря	Uncharted Seas	Френк Андервуд
1921	Чарівна сила	The Conquering Power	Чарльз Гранде
1921	Шейх	The Sheik	шейх Ахмед Бен Хассан
1921	Каміла	Camille	Арман Дюваль
1922	Моран з леді Летті	Moran of the Lady Letty	Рамон Ларедо
1922	За скелями	Beyond the Rocks	лорд Гектор Бракондейл
1922	Кров і пісок	Blood and Sand	Хуан Гальярдо
1922	Молодий раджа	The Young Rajah	Амос Джадд
1924	Месьє Бокер	Monsieur Beaucaire	герцог Шартрський
1924	Святий диявол	A Sainted Devil	дон Алонсо Кастро
1925	Кобра	Cobra	граф Родріго Торріані
1925	Орел	The Eagle	лейтенант Володимир Дубровський
1926	Син шейха	The Son of the Sheik	Ахмед, син шейха / шейх Ахмед Бен Хассан

Джерела

• Leider, Emily W., Dark Lover: The Life and Death of Rudolph Valentino. New York: Farrar, Strauss and Giroux, 2003. ISBN 0-374-28239-0 (англ.)
• Hill, Donna L., Rudolph Valentino, The Silent Idol: His Life in Photographs. Blurb Books, 2010. ISBN 978-0-615-30912-5 (англ.)

Посилання

• Валентино // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Rudolph Valentino на сайті Internet Movie Database
• Rudolph Valentino на сайті TCM Movie Database
• Rudolph Valentino на сайті AllMovie