Рудники (Стрийський район)
село Рудники | |
---|---|
Церква святого Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Тер. громада | Миколаївська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46100110210011652 |
Облікова картка | с. Рудники |
Основні дані | |
Засноване | 1650 року |
Населення | 3197 осіб |
Площа | 3,11 км² |
Густота населення | 1027,97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81642[1] |
Телефонний код | +380 3241 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°26′56″ пн. ш. 23°54′49″ сх. д. / 49.44889° пн. ш. 23.91361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
262 м[2] |
Водойми | р. Нежухівка, р. Перекип |
Відстань до обласного центру |
43 км |
Відстань до районного центру |
13 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв |
Карта | |
Мапа | |
|
Рудники — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 3197 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська міська рада.
Село Рудники віддалене від центру громади на 16 км. Добре налагоджений транспортний зв'язок з допомогою автобусів та залізниці, що проходить біля східної границі села. Через село проходить автодорога Львів — Дрогобич. Межею села на заході є р. Нежухівка. Через середину села протікає річка Перекип. На півночі село межує з с. Устя, а на сході з с. Пісочна. Місцевість має рівнинний характер, лише на заході зустрічаються обриви, які закінчуються рівниною. На півдні села розташований ліс, що зветься Селищі. В північній частині села знаходяться рибні стави, викопані на місці колишнього лісу.
Село Рудники належить до старовинних поселень. Про це свідчать знайдені в землі кам'яні сокири. Ці первісні знаряддя праці добре відшліфовані, однакової форми і подібні до тих, що зустрічаються біля Карпат. Крім сокир, знайдено фігурки з кременю, що мають вигляд людей.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується оренда 3 ланів (близько 75 га) оброблюваної землі Фетком і по 2 лани орендували Костко і Лопатка[3].
Село Рудники засноване у XVII столітті. На теперішній території села в той час були три села: Голодівка, Селищі, Кирнички. Нині цими назвами називають поля. На території села був монастир, який наприкінці XVIII століття був закритий, а землі передані поміщикові Свіжавському. Цей поміщик з'єднав всі три села в одне і назвав Рудники.
Назву села дав металургійний комплекс, котрий з перервами функціонував від IV століття до часів входження хорватських земель наприкінці X століття. Згодом поселення неодноразово відроджувалося: у XI—XII та від XVI століття. Комплекс в Рудниках досліджував В. М. Цигилик. Знайдені житла, господарські споруди, 10 горнів по виплавці заліза (VIII—X ст.).
Ще з давніх часів на прилеглих до населеного пункту землях були такі хутори, як: Ріка, Перекіпець, Гостинець.
Під впливом революційних подій, що відбувалися 1848—1849 років в Австрійській імперії, селяни Рудників часто виступали проти поміщика Полянського. Панщина в селі була скасована у 1848 році. В честь того селяни зібрали всі ручні знаряддя праці, закопали за селом, поставили пам'ятник, який назвали «Пам'ятник свободи».
Після скасування кріпосного права в селі відбулися великі зміни. Поміщиця-вдова, виїжджаючи з села, задумала продати землю. Неписьменні люди, щоб узаконити акт купівлі земель, звернулися до адвоката Полянського. Полянський обдурив селян і закупив усю землю сам.
Під час першої світової війни більша частина села згоріла. По війні власник села виїхав, а наступником став його син Володимир Полянський.
Під час першої світової війни до села, за переказами старожилів, прийшло військо, до тих пір небачене. Це були січові стрільці. В Рудниках стояв похідний курінь вишколу підстаршин. Стрільці розмістилися на постій в скромних хатах. У лавах УГА було близько 100 жителів з села.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3178 | 99.41% |
російська | 15 | 0.47% |
угорська | 1 | 0.03% |
циганська | 1 | 0.03% |
інші/не вказали | 2 | 0.06% |
Усього | 3197 | 100% |
В центрі села, близько 100 років тому, збудовано храм святого Архистратига Михаїла.
- пам'ятник «Борцям за волю України» (скульптор Петро Дзиндра, архітектор Олександр Ярема, 1990), вул. Шкільна;
- пам'ятник Т. Г. Шевченку (1965), вул. Шкільна.
- пам'ятник воїнам УГА.
- пам'ятний знак воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни (скульптор Аїда Охріменко)
- Лаврентія Гарасимів (1911—1952) — черниця греко-католичка, репресована радянською владою. Відбувала заслання у Томській області Росії. Зарахована до лику блаженних 2001 року папою Іваном Павлом ІІ.
- Степан Герилів (нар. 1954) — український письменник, волонтер.
- Давидяк Василь Степанович — священик УГКЦ, посол австрійського Райхсрату.
- Данилів Дем'ян Петрович (1997—2021) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кончаківський Микола Семенович — вояк боївки СБ Дрогобицького надрайонного проводу ОУН, довголітній політв'язень радянських тюрем, дисидент.
- Зіновій Лавришин (1943—2017) — український композитор, піаніст, диригент.
- В місцевій школі навчався Іванус Михайло — діяч ОУН, надрайонний референт СБ ОУН, в.о. окружного референта СБ ОУН Городоччини.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- ↑ Прогноз погоди в с. Рудники. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 26 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 166, 167. (пол.)
- Rudniki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 938. (пол.)
- Облікова картка с. Рудники на сайті ВРУ
- Рудниківська сільська рада
- Нова громада
- Миколаївська громада
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |