Очікує на перевірку

Радіоелектронна апаратура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Радіоелектро́нний за́сіб (РЕЗ) — технічний засіб, призначений для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами (визначення терміну в Законі України «Про радіочастотний ресурс України»[1]).

Радіоелектро́нна апарату́ра (скорочено — РЕА) — технічні засоби, що створені на принципах електроніки та радіотехніки та призначені для передавання, приймання, перетворення та обробки інформації з використанням електромагнітної енергії.

Класифікація радіоелектронної апаратури

[ред. | ред. код]

Радіоелектронну апаратуру поділяють за такими ознаками:

  • За галуззю застосування (наприклад, медична, зв'язку, космічна, військова, побутова та інша).
  • За типом каналу передачі інформації — гідроакустична, оптоелектронна, радіотехнічна, інфрачервона тощо.
  • За призначенням — діагностична, дистанційного керування, слідкування, розвідувальна та інша.
  • За застосуванням:
    • наземна: стаціонарна, пересувна, переносна;
    • морська: для суден, для військових кораблів, буйкова;
    • бортова: літакова, вертольотна, ракетна, космічна;
  • За способом використання — мобільна, стаціонарна, корабельна, космічна, підводна та інша.
  • За частотним діапазоном — низькочастотна, високочастотна, надвисокочастотна.
  • За можливістю відновлення — відновлювальна, невідновлювальна.

Користувачі

[ред. | ред. код]

Закон України «Про радіочастотний ресурс України» визначає термін радіоелектронний засіб спеціального призначення, як радіоелектронний засіб, призначений для здійснення діяльності спеціальних користувачів відповідно до їх функціональних обов'язків[1].

Спеціальні користувачі

[ред. | ред. код]

До спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу в Україні віднесені підрозділи і організації :

Загальні користувачі

[ред. | ред. код]

Загальні користувачі радіочастотного ресурсу України поділяються на такі групи:

  1. суб'єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;
  2. суб'єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;
  3. технологічні користувачі і радіоаматори — юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

Життєвий цикл РЕА

[ред. | ред. код]

Життєвий цикл РЕА складається з троьх циклів.

Перший період життєвого циклу РЕА

[ред. | ред. код]
  • науково-дослідна робота зі створення нової радіоапаратури;
  • дослідно-конструкторська робота;
  • конструкторська підготовка виробництва;
  • технологічна підготовка виробництва;
  • організаційна підготовка виробництва;
  • відпрацювання в дослідному виробництві;

Другий період життєвого циклу РЕА

[ред. | ред. код]
  • освоєння в серійному виробництві;
  • реалізації РЕА.

Третій період життєвого циклу РЕА

[ред. | ред. код]

Експлуатація РЕА з моменту початку використання, обслуговування (при необхідності) до моменту утилізації.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Основи надійності радіоелектронних пристроїв: Навч. посіб. для студ. радіотехн. спец. вузів України / Л. А. Недоступ, М. Д. Кіселичник, Ю. Я. Бобало; Держ. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 1998. — 219 c. — Бібліогр.: 24 назв.
  • Якість, надійність радіоелектронної апаратури. Елементи теорії і методи забезпечення: монографія / Ю. Я. Бобало, Л. А. Недоступ, М. Д. Кіселичник ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; за ред. Л. А. Недоступа. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 192, [4] с. : іл. — Бібліогр.: с. 190—192 (52 назви). — ISBN 978-617-607-481-6