Профатілов Ілля Іванович

Профатілов Ілля Іванович
Народився	1906 Підліснівка, Степанівська волость (Сумський повіт), Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	1975 Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність	державний діяч
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Партія	КПРС
Нагороди

Ілля Іванович Профатілов (1906(1906), село Підліснівка Харківської губернії, тепер Сумського району Сумської області — 1975, місто Київ) — діяч комуністичних органів влади на території України. Член Ревізійної комісії КП(б)У в 1940—1949 р. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.

Біографія

Народився в родині робітника в липні 1906 року. Трудову діяльність розпочав у 16-річному віці наймитом у заможних селян. Працював учнем слюсаря ремонтної майстерні, секретарем районного комітету комсомолу.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1931 році закінчив Харківський інститут народної освіти.

У 1931—1938 роках — інспектор, заступник керівника сектору Народного комісаріату освіти Української РСР.

З 1938 року перебував на партійній роботі в апараті ЦК КП(б)У. У 1939 році працював заступником завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КП(б) України.

У лютому 1939 — березні 1940 року — 3-й секретар Харківського обласного комітету КП(б) України.

У березні 1940 — березні 1944 року — 2-й секретар Харківського обласного комітету КП(б) України. З 1943 по лютий 1944 року — в.о. 1-го секретаря Харківського обласного комітету КП(б) України.

У березні 1944 — 19 лютого 1951 року — 1-й секретар Волинського обласного комітету КП(б) України. Одночасно до січня 1950 року — 1-й секретар Луцького міського комітету КП(б) України.

21 лютого 1951— 12 вересня 1952 року — 1-й секретар Тернопільського обласного комітету КП(б) України.

У вересні 1952—1955 роках — слухач курсів перепідготовки перших секретарів обкомів при ЦК ВКП(б) у Москві; слухач Партійної школи при ЦК КП України.

У квітні 1955 — липні 1957 року — заступник міністра сільського господарства Української РСР — головний інспектор по свинарству, птахівництву і кукурудзі. У липні 1957—1962 року — заступник міністра сільського господарства Української РСР — начальник головного управління по оргколгоспних справах.

У 1962—1965 роках — заступник міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР. У 1965—1969 роках — заступник міністра сільського господарства Української РСР.

З 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення. Помер на початку січня 1975 року в місті Києві.

Нагороди

• два ордени Леніна (23.01.1948, 26.02.1958)
• орден Трудового Червоного Прапора (7.02.1939)
• два ордени «Знак Пошани»
• орден Вітчизняної війни 2-го ст.
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (19.07.1966)

Джерела

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991 [Архівовано 14 лютого 2015 у Wayback Machine.]