Проскурівська округа
| Проскурівська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Подільська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Проскурів |
| [[Зображення: Карта Проскурівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Проску́рівська окру́га (рос. Проскуровский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала в 1923—1930 роках у складі Української СРР. Окружний центр — місто Проскурів.
Проскурівська округа була утворена в результаті адміністративно-територіальної реформи 7 березня 1923 року[1] у складі Подільської губернії з частин Проскурівського, Летичівського, Літинського, Жмеринського, Кам'янецького повітів Подільської губернії і частини Старо-Костянтинівського повіту Волинської губернії. Окружний центр — місто Проскурів.
Була розташована в західній частині Української СРР. На півночі округа межувала із Шепетівською округою, на сході з Бердичівською і Вінницькою, на півдні з Могилівською і Кам'янецькою, на заході з Польщею.
Всеукраїнський з'їзд Рад, своєю постановою від 3 червня 1925 року ліквідовує поділ республіки на губернії.[2] Республіка перейшла на триступеневу систему управління (центр — округа — район).
На 1 січня 1926 року Проскурівська округа налічувала 16 районів:
Кузьминський район розформований 21 березня 1929 року.[3].
Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року до складу Проскурівської округи увійшла розформована Кам'янецька округа.[4]
15 вересня 1930 року на території Української СРР округи були ліквідовані, у результаті чого був здійснений перехід до двоступеневої системи управління (центр — район).[5]
-
Карта Проскурівської округи у складі Подільської губернії, 1923 -
Карта Проскурівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Проскурівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі постійно проживало 572 481 особа (48,55 % чоловіків, що становило 277 935 осіб і 51,45 % жінок — 294 546 осіб). З них 70 653 були міськими, а 501 828 — сільськими жителями.
За національним складом 459 525 осіб (80,3 %) становили українці, 58 511 осіб (10,2 %) — поляки, 46 470 осіб (7,3 %) — євреї, 5 956 осіб (1,0 %) — росіяни, 414 осіб (0,07 %) — молдовани, 365 осіб (0,06 %) — білоруси, інші національності загалом становили 553 осіб (0,1 %), іноземці — 486 осіб (0,08 %).
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[6]
| населення | українці | поляки | євреї | росіяни | білоруси | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Проскурів | 31 989 | 39,0 | 9,7 | 41,9 | 7,8 | 0,3 |
| Бахматовецький район | 25 044 | 98,6 | 0,4 | 0,4 | 0,2 | 0,1 |
| Вовковинецький район | 31 545 | 88,2 | 4,2 | 5,9 | 0,8 | |
| Войтовецький район | 30 521 | 73,4 | 19,8 | 6,4 | 0,3 | |
| Волочиський район | 43 249 | 77,3 | 14,6 | 5,4 | 2,3 | 0,1 |
| Городоцький район | 37 118 | 70,8 | 21,7 | 6,8 | 0,3 | |
| Деражнянський район | 37 382 | 83,2 | 5,9 | 9,2 | 1,0 | |
| Кузьминський район | 30 133 | 83,7 | 12,9 | 3,2 | 0,1 | |
| Летичівський район | 35 821 | 79,8 | 11,1 | 7,3 | 1,1 | 0,1 |
| Меджибізький район | 33 200 | 84,2 | 0,6 | 14,3 | 0,7 | 0,1 |
| Михалпільський район | 28 242 | 89,9 | 5,0 | 4,4 | 0,4 | 0,1 |
| Проскурівський район | 39 424 | 76,4 | 22,8 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
| Старосинявський район | 36 181 | 89,2 | 3,4 | 7,0 | 0,3 | |
| Фельштинський район | 31 535 | 87,6 | 8,2 | 3,9 | 0,1 | |
| Чорноострівський район | 35 161 | 85,9 | 5,5 | 8,0 | 0,3 | 0,1 |
| Юринецький район | 28 995 | 73,8 | 16,4 | 8,5 | 1,2 | |
| Ярмолинецький район | 37 427 | 87,1 | 6,4 | 5,9 | 0,3 | |
| Проскурівська округа | 572 967 | 80,2 | 10,2 | 8,1 | 1,0 | 0,1 |
Рідна мова населення Проскурівської округи за переписом 1926 року[6]
| населення | українська | єврейська | польська | російська | інша | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Проскурів | 31 989 | 33,9 | 38,6 | 9,6 | 16,4 | 1,5 |
| Бахматовецький район | 25 044 | 98,9 | 0,4 | 0,1 | 0,3 | 0,3 |
| Войтовецький район | 30 521 | 80,0 | 6,3 | 13,0 | 0,4 | 0,3 |
| Вовковинецький район | 31 545 | 89,7 | 5,7 | 2,4 | 1,4 | 0,8 |
| Волочиський район | 43 249 | 84,3 | 5,1 | 7,4 | 2,9 | 0,3 |
| Городоцький район | 37 118 | 75,7 | 6,7 | 16,8 | 0,5 | 0,3 |
| Деражнянський район | 37 382 | 87,6 | 8,8 | 1,4 | 1,4 | 0,7 |
| Кузьминський район | 30133 | 88,8 | 3,2 | 7,7 | 0,1 | 0,1 |
| Летичівський район | 35 821 | 87,3 | 7,2 | 3,4 | 1,4 | 0,7 |
| Меджибізький район | 33 200 | 84,1 | 13,3 | 0,4 | 1,1 | 1,0 |
| Михалпільський район | 28 242 | 93,5 | 4,4 | 1,2 | 0,5 | 0,3 |
| Проскурівський район | 39 424 | 78,3 | 0,1 | 20,8 | 0,4 | 0,3 |
| Старосинявський район | 36 181 | 90,6 | 6,8 | 2,0 | 0,5 | 0,1 |
| Фельштинський район | 31 535 | 92,6 | 3,9 | 3,1 | 0,2 | 0,3 |
| Чорноострівський район | 35 161 | 88,0 | 7,8 | 3,3 | 0,5 | 0,4 |
| Юринецький район | 28 995 | 86,8 | 8,4 | 3,0 | 1,4 | 0,5 |
| Ярмолинецький район | 37 427 | 91,2 | 5,8 | 2,2 | 0,6 | 0,3 |
| Проскурівська округа | 572 967 | 84,0 | 7,8 | 6,0 | 1,8 | 0,5 |
- Пученко В. В. (1924—1925),
- Фесенко Олександр Ксенофонтович (1925—1927),
- Блеєр Аполлон Дмитрович (1927—.10.1929),
- Малій Іларіон Васильович (.10.1929—.08.1930)
- Крапивін Григорій Омелянович (.05.1923—.08.1923),
- Турчинський І. В. (.08.1923—.11.1923),
- Горбань Михайло Карпович (.11.1923—.05.1924),
- Данішевський І. М. (.05.1924—1925),
- Руттер Олександр Михайлович (.03.1925—1926),
- Окраїнчук Леонтій Григорович (1927—.03.1929),
- Дідук Ф. П. (.03.1929—.04.1930)
- Горя І. П. (.04.1930—.06.1930)
- Конотоп Віктор Якович (.06.1930—.09.1930)
- ↑ Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля». Збірник узаконень УРСР. — 1923. — № 18-19. — С. 588—589.
- ↑ Постанова ВУЦВК № 233 від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
- ↑ Вісті ВУЦВК № 66 (2559) від 22 березня 1929 р., С. 3
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку ХХІ ст.
- Демоскоп. Перепис населення 1926 року(рос.)
- Адміністративний поділ Вінницької області на сайті whp057.narod.ru(рос.)
- Адміністративний поділ Хмельницької області на сайті whp057.narod.ru(рос.)
- Верменич Я. В. Проскурівська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 39. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Матеріяли до опису округ УСРР. Проскурівська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків, 1926. — VIII, 48 c. : іл.
- Список населеним місцям Проскурівщини : За попередніми підсумками всесоюзного перепису населення 17.XII.1926 р. / Проскурівське окружне статистичне бюро. — Проскурів : Державна Друкарня, 1927. — 70 с.
- Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Округи (1923—1925) |  | |
|---|---|---|
| Повіти (1797—1923) | Балтський (до 1920) • Брацлавський • Вінницький • Гайсинський • Жмеринський (з 1921) • Кам'янецький • Летичівський • Літинський • Могилівський • Ольгопільський (Чечельницький) • Проскурівський • Ушицький • Ямпільський (Бр.) | |
| Повіти (1795—1797) | Базилійський • Вербовецький • Грудецький • Дубенський • Зінківський • Кам'янецький • Кременецький • Летичівський • Проскурівський • Старокостянтинівський • Ушицький • Ямпільський (Вол.) | |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |