Пракартвельська мова
| Пракартвельська мова | |
|---|---|
| Реконструкція з | Картвельські мови |
| Реконструкції нижчого рівня | |
Пракартвельська мова (груз. წინარექართველური ენა, трансліт. ts'inarekartveluri ena, груз. პროტოქართველური ენა, трансліт. p'rot'okartveluri ena) — реконструйована мова-предок усіх картвельських мов, якою говорили предки усіх сучасних картвелів. Більшість мовознавців-фахівців визнають цю гіпотезу, вони змогли реконструювати прамову за допомогою порівнянь сучасних картвельських мов[1]. Деякі мовознавці, зокрема Герхард Детерс та Георгій Клімов також реконструювали прамову нижчого рівня, пракарто-занську прамову, предка сучасних карто-занських мов (до яких входять грузинська та занська)[2].
Аблаутні закономірності пракартвельської дуже подібні на індоєвропейські, тож вважається, що пракартвельська мова мала контакт з праіндоєвропейською на ранніх етапах свого розвитку[3]. Це також підтверджується окремими спорідненими коренями з індоєвропейською: наприклад, припускається зв'язок пракартвельського кореня *mḳerd- (груди), та праіндоєвропейського *ḱerd- (серце). Пракартвельский корінь *ṭep- (тепло) також може бути пов'язаним із праіндоєвропейським *tep- (тепло)[1][неякісне джерело].
Сучасні мови-нащадки пракартвельської: грузинська, сванська, мегрельська та лазька. Аблаутні патерни пракартвельської краще збереглись у грузинській та особливо сванській, аніж у мегрельській або лазькій, у яких утворились нові форми таким чином, або в кожному словесному елементі була щонайменше одна стабільна голосна[1][уточнити переклад].
Система займенників у пракартвельскій вирізняється наявністю розрізнення за клюзивністю (окремі слова для «ми» разом зі слухачем та «ми» без слухача). Це розрізнення збереглось лише у сванській. У сванській є й інші архаїзми з пракартвельської, що дало підстави вважати, що сванська відділилась від решти мов раніше: вже потім пракартвельська (карто-занська) розділилась на грузинську та занські мови (мегрельська та лазька)[1].
| Передні | Задні | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| неокруглені | округлені | |||||
| короткі | довгі | короткі | довгі | короткі | довгі | |
| Високі | (i [i]) | (u [u]) | ||||
| Низько-середні | e [ɛ] | ē [ɛː] | o [ɔ] | ō [ɔː] | ||
| Низькі | a [ɑ] | ā [ɑː] | ||||
| Губні | Ясенні | Ретрофлексні | Заясенні | Задньоязикові | Увулярні | Гортанні | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| прості | сибілянти | центральні | бокові[9] | |||||||
| Носові | m [m] | n [n] | ||||||||
| Проривні | дзвінкі | b [b] | d [d] | ʒ [d͡z] | ʒ₁ [d͡ʐ] | ǯ [d͡ʒ] | g [ɡ] | |||
| глухі | p [p] | t [t] | c [t͡s] | c₁ [t͡ʂ] | č [t͡ʃ] | k [k] | q [q] | |||
| абруптивні | ṗ [pʼ] | ṭ [tʼ] | c̣ [t͡sʼ] | c̣₁ [t͡ʂʼ] | č̣ [t͡ʃʼ] | ɬʼ [t͡ɬʼ] | ḳ [kʼ] | q̇ [qʼ] | ||
| Фрикативні | глухі | s [s] | s₁ [ʂ] | š [ʃ] | lʿ [ɬ] | x [x] | h [h] | |||
| дзвінкі | z [z] | z₁ [ʐ] | ž [ʒ] | ɣ [ɣ] | ||||||
| Дрижачі | r [r] | |||||||||
| Апроксиманти | w [w] | l [l] | y [j] | |||||||
Розрізнення між [q] та абруптивним [qʼ] лишилась лише у сванській мові. Це розрізнення таож існувало у давньогрузинській.
- ↑ а б в г Britannica, 15th edition (1986): Macropedia, "Languages of the World", "Caucasian languages"
- ↑ Klimov (1998), p. VIII
- ↑ Gamkrelidze & Ivanov (1995), pp. 768, 774–776
- ↑ Gamkrelidze & Machavariani (1965)
- ↑ Klimov (1998), p. X
- ↑ Gamkrelidze (1966), p. 70, 73, 80
- ↑ Gamkrelidze (1966), p. 70
- ↑ Fähnrich (2002), p. 5
- ↑ Fähnrich (2002), p. 5
- Languages of the World. Encyclopædia Britannica: Macropedia (вид. 15th). 1986. "Caucasian languages" section.
- Fähnrich, H. (2002). Kartwelische Wortschatzstudien. Jena: Friedrich-Schiller-Universität.
- Gamkrelidze, T. (January–March 1966). A Typology of Common Kartvelian. Language. 42 (1): 69—83.
- Gamkrelidze, T.; Ivanov, V. (1995). Indo-European and the Indo-Europeans: A Reconstruction and Historical Analysis of a Proto-Language and a Proto-Culture. Berlin / New York: Mouton de Gruyter.
- Gamkrelidze, T.; Machavariani, G. (1965). The system of sonants and ablaut in Kartvelian languages (рос.) (груз.).
- Klimov, G. (1998). Etymological Dictionary of the Kartvelian Languages. Berlin / New York: Mouton de Gruyter.
- Schmidt, Karl Horst (1962). Studien zur Rekonstruktion des Lautstandes der südkaukasischen Grundsprache XXXIV No. 3 (нім.). Abhandlung für die Kunde des Morgenlandes.