Парламентська асамблея франкомовних країн
| Абревіатура | APF |
| Материнські організації | Міжнародна організація франкомовних країн (фр. Organisation internationale de la francophonie, OIF) |
| Заснована | 1967 |
| Офіційна/і мова/и | французька |
| Штаб-квартира | Париж, Франція |
| Вебсайт | http://apf.francophonie.org/ |
Парламентська асамблея франкомовних країн (фр. Assemblée parlementaire de la francophonie, APF) – консультативний орган Міжнародної організації франкомовних країн (фр. Organisation internationale de la Francophonie, OIF).
Штаб-квартира Парламентської асамблеї франкомовних країн, що іменувалася раніше «Міжнародна асамблея парламентарів франкомовних парламентарів», знаходиться в Парижі.
У травні 1967 в Люксембурзі відбулася установча асамблея Міжнародної асоціації парламентарів франкомовних країн. На той час вона об'єднувала делегатів 23 парламентів країн Африки, Америки, Азії, Європи і Океанії.
Парламентська асамблея франкомовних країн – єдина міжпарламентська організація франкомовних країн, визнана Хартією франкомовних країн.
Парламентська асамблея франкомовних країн – є форумом для обговорень, висунення пропозицій та обміну інформацією з усіх питань, що становлять взаємний інтерес для її членів. Вона бере участь в інституційному житті франкомовних країн, формулюючи висновки і рекомендації на адресу конференції на рівні міністрів франкомовних країн і Міжнародної організації франкомовних країн, глав держав і урядів країн, що використовують французьку мову. Вона виступає перед главами держав в ході зустрічей на вищому рівні франкомовних країн. Вона ініціює і здійснює заходи в областях міжпарламентського співробітництва та розвитку демократії. Її діяльність спрямована на зміцнення солідарності між парламентськими установами і на розвиток демократії та правової держави, зокрема в рамках франко-мовний спільноти.
Парламентська асамблея франкомовних країн проводить важливу аналітичну роботу з таких тем, як політичні права і свободи, парламенти і комунікація, економічний простір франкомовних країн і децентралізоване співробітництво, а також освіти, перешкод на шляху поширення знань у франкомовних країнах, ролі французької мови в міжнародній співпраці. Асамблея формулює свої рекомендації на основі доповідей, підготовлених її комісіями.
Парламентська асамблея франкомовних країн об'єднує 73 парламенти та асамблеї країн Африки, Північної та Південної Америки, Близького Сходу, Азії та Океанії. В роботі Парламентської асамблеї франкомовних країн беруть участь представники парламентів та організацій франкомовних країн у складі:
- 52 постійних членів;
- 14 асоційованих членів;
- 17 спостерігачів.[1]
Вірменія
Бельгія (Валлонія)
Бенін
Буркіна-Фасо
Бурунді
Камбоджа
Камерун
Канада
Кабо-Верде
Коморські Острови
Республіка Конго
ДР Конго
Кот-д'Івуар
Єгипет
Франція
Габон
Греція
Гвінея
Гвінея-Бісау
Екваторіальна Гвінея
Гаїті
Джерсі
Юра (кантон)
Лаос
Ліван
Люксембург
Мадагаскар
Малі
Манітоба
Марокко
Маврикій
Мавританія
Монако
Нігер- Нью-Брансвік
- Нова Шотландія
Онтаріо
Квебек
Сирія
Центральноафриканська Республіка
Румунія
Руанда
Сенегал
Сейшельські Острови
Швейцарія,- Чад
Того
Туніс
Во (кантон)
Вануату
Валле-д'Аоста
В'єтнам [2]
- Економічне співтовариство країн Західної Африки (фр. Communauté Économique des États de l'Afrique de l'Ouest CEDEAO) (Parlement)
- Економічне та валютне співтовариство Центральної Африки (фр. Communauté économique et monétaire de l'Afrique centrale, CEMAC) (Parlement de la)
- Парламентська конфедерація Америк (англ. Parliamentary Confederation of the Americas, COPA)
- Форум франкомовних країн Європейського парламенту (фр. Forum des francophones du Parlement européen)
- Парламентська консультативна рада Бенілюксу (англ. Benelux Consultative Interparliamentary Council Benelux)
- Пан-Американський парламент (англ. Pan-African Parliament)
- Західноафриканський економічний і валютний союз (англ. Західноафриканський економічний і валютний союз, UEMOA)[4]
До складу Парламентської асамблеї франкомовних країн входять представники парламентів і асамблей, які здійснюють законодавчу владу в країнах або спільнотах, які повністю або частково розмовляють французькою мовою.
Органами Асамблеї є:
- Пленарна асамблея, чергові сесії якої проводяться щорічно.[1] [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] Проведено 43 сесії;
- Президія, до складу якого входять від 10 до 18 обраних членів, що представляють членів секцій, в т.ч. Голова, перший заступник Голови, заступники Голови та скарбник. Термін їх повноважень закінчується в кінці другої сесії, наступної за тією, на якій вони були обрані;
- Постійне представництво Президії;
- Генеральний секретаріат, що працює під керівництвом парламентського Генерального секретаря;
- 4 постійні комісії:
- Комісія з питань політики, предметом діяльності якого є розгляд питань політики та верховенства права в співдружності франкомовних країн, відносини з установами франкомовної спільноти, загальні орієнтири Асамблеї, а також інші правові питання її діяльності;[5]
- Комісія з питань освіти, комунікації та культури, що розглядає питання, пов'язані з використанням французькії мови в культурі, освіті, навчання, зв'язку, аудіовізуальних засобах масової інформації та у сфері інформаційно-комунікаційних технологій;[6]
- Комісія з парламентських питань, яка відповідає за вивчення парламентських питань, що становлять спільний інтерес, загальних керівних принципів для міжпарламентського співробітництва, правових питань у сфері франкомовних зв'язків, прав і свобод та розвитку демократії;[7]
- Комісія з питань співпраці і розвитку, яка розглядає питання, пов'язані з людським розвитком (здоров'я, населення та бідність), сталого розвитку (навколишнє середовище, енергетика та сільське господарство) та економічного розвитку з точки зору співробітництва, демократії та солідарності.[8]
- регіональні асамблеї, що відповідають за виконання завдань Асамблеї в конкретному регіональному контексті;
- мережа жінок-парламентаріїв.[9]
Бюджет формуються за рахунок: внесків парламентів, які є її членами, субсидій Міжнародної організації франкомовних країн і Міністерства закордонних справ Франції. Бюджет затверджується Президією. У положенні про фінанси визначені форми управління фінансами Організації і вказані всі положення, що стосуються такого управління.
Офіційною мовою АПФ є французька.
АПФ тісно співпрацює з декількома організаціями системи Організації Об'єднаних Націй, зокрема з:
- Дитячим фондом Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ);
- Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН);
- Спільною програмою Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ / СНІД (ЮНЕЙДС);
- Світовою організацією торгівлі (СОТ);
- Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ);
- Світовим банком.
Видається газета «Листи Парламентської асамблеї франкомовних країн» [10] – 6 разів на рік та інформаційний бюлетень «Parlements et Francophonie (ancienne Lettre de la Francophonie Parlementaire» [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] (за 2006-2013 видано 34 випуски).
- ↑ Cartographie des sections. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Liste des membres de l'APF par section: section membre (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Liste des membres de l'APF par section: Section associée (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Liste des membres de l'APF par section: Observateur (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Commission politique. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Commission de l’éducation, de la communication et des affaires culturelles. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Commission des affaires parlementaires. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Commission de la coopération et du développement. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Règlement de l'APF (juillet 2009). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Lettre de la Francophonie parlementaire. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- офіційний сайт Парламентської асамблеї франкомовних країн [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Парламентская ассамблея франкоговорящих стран. В кн.: Саидов А. Х. Межпарламентские организации мира: Справочник / А. Х. Саидов. – М. : Междунар. отношения, 2004. – с. 138 – 142. ISBN 5-7133-0955-X
- Отношения с Парламентской ассамблеей франкоязычных стран (АПФ) и проект соглашения о сотрудничестве между ЮНЕСКО и этой региональной парламентской организацией. ЮНЕСКО. 170 EX/30, 12 июля 2004 г. [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.]
| Члени | |
|---|---|
| Організації | |
| Генеральні секретарі |
|
| Інше | |
