Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії
| Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року | |
|---|---|
 | |
51°20′32″ пн. ш. 32°53′15″ сх. д. / 51.342276° пн. ш. 32.88762° сх. д. | |
| Статус | пам'ятка національного значення |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Цитадель Батуринської фортеці, вулиця Партизанська |
| Архітектор | Анатолій Гайдамака |
| Скульптор | Микола Обезюк |
| Матеріал | граніт, бронза |
| Встановлено | 10 квітня 2004 |
  Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії (Україна) | |
 | |
 Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії у Вікісховищі | |
Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року — монументальна скульптура на території Цитаделі Батуринської фортеці у Батурині. Встановлена у пам'ять про жертв Батуринської трагедії 1708 року — захисників і мирних мешканців Батурина — столиці гетьмана Івана Мазепи, які загинули від рук російського генерала Олександра Меншикова 2 (13) листопада 1708 року, відстоюючи право на незалежну українську державу.[1] Пам'ятка історії національного значення. Охоронний № 250008-Н[2].
Ініціатива встановлення у Батурині Пам'ятника жертвам Батуринської трагедії 1708 року належить Віктору Ющенку, натоді — народному депутату України.
Реалізацію проєкту взяв на себе В'ячеслав Кириленко та Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фонд підтримки молодіжних демократичних ініціатив», яку він очолював.
Урочисте відкриття Пам'ятника жертвам Батуринської трагедії 1708 року відбулося 10 квітня 2004 року, у велику суботу перед Великоднем. Біля його підніжжя було перепоховано останки жертв Батуринської трагедії, знайдені під час проведення археологічних досліджень у центральній частині міста. Віктор Ющенко разом з Іваном Плющем, В'ячеславом Кириленком, Юрієм Костенком, Іваном Драчем, Дмитром Гнатюком, батуринцями і тисячами учасників заходу із різних міст України спільною молитвою вшанували пам'ять мужніх захисників Гетьманської столиці та усіх, що прийняли мученицьку смерть 13 (2) листопада 1708 р.[3]
«Раніше про Батуринську трагедію було відомо одиницям, треба, щоб про це знала вся Україна. Хрест — це наша плата за те, що ми так довго не знали нашої історії. Він не даватиме забути про криваву розправу над батуринцями», — автор монумента Анатолій Гайдамака.[4]
Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року занесено до переліку пам'яток історії національного значення (постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 № 928). Це єдиний з новозбудованих об'єктів культурної спадщини Чернігівщини, який занесено до переліку пам'яток історії національного значення після 2000 року.[5]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (липень 2021) |
- Монумент у вигляді двобічного хреста на кургані знаходиться на стрілці мису лівобережної тераси річки Сейм.
- Загальна висота монумента — 11 метрів.
- Хрест набірної конструкції, виготовлений із граніту (лабрадориту) Осниківського родовища різних відтінків і важить 56 тонн.
- На західній стороні хреста розміщено бронзову скульптуру «Розп'яття Ісуса Христа» висотою 3,55 м.
- На східній стороні хреста, на лабрадоритовій вставці теракотового кольору, розміщено бронзову скульптуру у вигляді ікони «Богоматір з Немовлям» (0,7 Х 0,5 м), обрамленої терновим вінком. Цей образ скопійовано з віднайденої під час розкопок Цитаделі невеликої ікони XVII ст.[6]
- Народний художник України Анатолій Гайдамака.
- Заслужений скульптор України Микола Обезюк.
Територія Цитаделі Батуринської фортеці відкрита для відвідування з 9:00 до 18:00 (упродовж листопада-березня вихідний день — понеділок), каса працює до 17:30. З переліком тематичних екскурсій, розцінками та можливостями для відвідування можна ознайомитися на офіційному сайті заповідника.[7]
Щорічно 13 листопада, у День пам'яті Батурина, біля Пам'ятника жертвам Батуринської трагедії 1708 року проходять меморіальні заходи. Вхід — вільний.[8]
-
На тлі укріплень Цитаделі. -
Загальний вигляд. -
Вид збоку. -
Східна сторона пам'ятника. -
Будівництво Цитаделі Батуринської фортеці, 2008 р.
- ↑ Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
- ↑ Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 9 листопада 2024.
- ↑ Антоненко П. Батурин. Воскресіння: напередодні Великодня в гетьманській столиці відкрито пам'ятник жертвам Батуринської трагедії // Сіверщина (Бахмач, Борзна). Спецвипуск. 2004, квітень. С. 1.
- ↑ Богун Т. Через 300 літ. «Наша Україна» встановила монумент жертвам Батуринської трагедії // Україна молода. 2004. 14 квітня. № 68. С. 3.
- ↑ Тетяна Кербут. Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708. https://www.poradnik.org.ua/. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ Кіяшко Л. Г., Кербут Т. В. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»: діяльність з охорони, збереження й використання культурної спадщини // Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини [Монографія] / За заг. ред. С. Ю. Зозулі; кол. авт. Київ: Видавець Олег Філюк, Центр учбової літератури, 2017. С.49. ISBN 978-611-01-0873-7.
- ↑ Перелік платних послуг, які надаються в Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця».[недоступне посилання]
- ↑ День пам'яті Батурина 2013. https://cg.gov.ua/. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.