П'єр Береговуа

П'єр Береговуа
фр. Pierre Bérégovoy
П'єр Береговуа
Псевдо	Петро Адріанович Береговий
Народився	23 грудня 1925(1925-12-23)[…] Девіль-ле-Руан
Помер	1 травня 1993(1993-05-01)[…] (67 років) Невер ·самогубство (?)
Громадянство	Франція
Діяльність	політик, учасник французького Руху Опору
Відомий завдяки	прем'єр-міністр Франції
Alma mater	Robert Schuman Universityd
Знання мов	французька
Членство	ПАРЄ
Посада	Прем'єр-міністр Франції, депутат Національної асамблеї Франції, Mayor of Neversd, член генеральної радиd, General secretary of the Presidency of the Republicd, президент, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи
Партія	Соціалістична партія, Французька секція робітничого інтернаціоналу і Об'єднана соціалістична партіяd
Родичі	Адріан Береговий Ірен Боделін
Брати, сестри	Michel Bérégovoyd
У шлюбі з	Жильберта Береговуаd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

П'єр Береговуа́ (Петро Адріанович Береговий, фр. Pierre Bérégovoy; 23 грудня 1923(19231223), Девіль-ле-Руан поблизу Руана —1 травня 1993, Париж) — французький політик-соціаліст, прем'єр-міністр Франції в 1992–1993 роках, при президентові республіки Франсуа Міттерані.

Біографія

Його батько, Адріан Береговий походив з Ізюма Харківської губернії. Після приходу до влади більшовиків емігрував до Французької республіки, відкрив власну кав'ярню. Петро був його старшим сином.

Розпочав трудову діяльність робітником-металістом. Брав участь у французькому Русі Опору під час Другої світової війни. У політику прийшов через профспілкову активність.

Навчався у Школі наукової організації праці.

1959 — один із засновників Автономної соціалістичної партії Франції.

В 1963—1967 — член секретаріату Об'єднаної соціалістичної партії.

З 1969 — член керівництва Соціалістичної партії Франції.

В 1981—1983 — генеральний секретар канцелярії президента Франції Франсуа Міттерана.

З 1982 року займав посади міністрів з соціальних питань, економіки, фінансів та бюджету. З 1986 — депутат Національних зборів.

У 1982—1992 роках займав різні міністерські пости, відповідаючи за економічну політику, керовану Міттераном.

Його прем'єрство виявилося недовгим (менше року) і закінчилося трагічно. Після поразки соціалістів на законодавчих виборах Береговуа, замішаний додатково у фінансовому скандалі, подав у відставку (29 березня 1993) і 1 травня покінчив життя самогубством, застрелившися в парку на березі каналу (було відмічено схожість цієї обставини із слов'янським значенням його прізвища) з пістолета, відібраного у власного охоронця. Береговуа — єдиний самовбивця серед французьких прем'єр-міністрів. Він не залишив передсмертної записки.

Існує також точка зору, згідно з якою Береговуа вбили за розпорядженням людей, близьких до адміністрації Міттерана, але ця теорія не завоювала довіри.

Вшанування пам'яті

Алея П'єра Береговуа в Парижі

Ім'ям П'єра Береговуа названі міст П'єра Береговуа через Луару поблизу міста Невер у регіоні Бургундія-Франш-Конте.

Вулиця П'єра Береговуа є у містах Аррас, Бове, Борен, Вільпент, Кліші, Таверні. Також вулиця П'єра Береговуа є у місті Ізюм.

Бульвар П'єра Береговуа існує у місті Монтіньї-ан-Гоель.

В Парижі існує Алея П'єра Береговуа.

Література

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Зінченко С. Хто застрелив прем'єр-міністра Франції українця Берегового?
• П'єр Береговуа — український емігрант, який став прем'єр-міністром Франції // 24 канал, 13 травня 2017

Посилання

• Береґовуа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.