Німецька демократична партія
Німецька демократична партія Deutsche Demokratische Partei | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Веймарська республіка |
| Голова партії | Erich Koch-Weserd, Carl Wilhelm Petersend і Friedrich Naumannd |
| Дата заснування | 1918 |
| Дата розпуску | 1933 |
| Штаб-квартира | Берлін |
| Ідеологія | республіканізм[1][2] класичний лібералізм[3][1] соціал-лібералізм[4][5] прогресивізм[6] |
| Позиція | від центризму[7] до лівоцентризму[6][8] |
| Членство в міжнародних організаціях | Міжнародна антанта радикальних і подібних до них демократичних партій[en] |
| Кількість членів | 900 000, 210 000, 132 000, 117 000 і 113 000 |
| Офіційний колір (кольори) | Чорний Червоний Золотий (республіканські кольори)[9] |
Німецька демократична партія (НДП, нім. Deutsche Demokratische Partei, DDP) — ліберальна партія в Німеччині за часів Веймарської республіки, яка брала участь у формуванні практично всіх імперських урядів до 1932 року.
Партія з'явилася в листопаді 1918 на хвилі Листопадової революції в Німеччині на основі ліволіберальної Прогресивної народної партії. Партія об'єднала ліберальні, національні та соціальні погляди, проте створити єдину ліберальну партію Німеччини на початку Веймарської республіки не вдалося з вини Густава Штреземана, який створив свою Німецьку народну партію. Німецька демократична партія входила до складу Веймарської коаліції, що утворила перший уряд Веймарської республіки.
Членами НДП були такі видатні політичні та державні діячі: міністр закордонних справ Веймарської республіки Вальтер Ратенау, перший голова партії теолог Фрідріх Науман, Теодор Хойс, письменник Томас Манн, публіцист Теодор Вольф, лауреат Нобелівської премії миру Людвіг Квіде, пацифіст Гельмут фон Герлах, «батько» Веймарської конституції Гуго Прейсс, профспілковий лідер Антон Еркеленц, імперський міністр юстиції Еріх Кох-Везер, багаторічний бургомістр Гамбурга Карл Петерсен, обер-бургомістр Берліна Густав Бесс, депутат рейхстагу і пізніше федеральний міністр Ернст Леммер, майбутній перший прем'єр-міністр землі Баден-Вюртемберг Рейнхольд Майер, президент Рейхсбанку Ялмар Шахт, соціолог Макс Вебер.
У 1930 частина НДП об'єдналася з Молодонімецьким орденом (нім. Jungdeutscher Orden), утворивши Німецьку державну партію (нім. Deutschen Staatspartei, DStP). Після приходу до влади націонал-соціалістів Німецька державна партія була розпущена 28 червня 1933 .
У 2004 в Німеччині була створена нова партія, яка взяла собі назву партії часів Веймарської республіки. Дотепер у виборах не брала участь.
- ↑ а б Kurlander, Eric (2006). The Price of Exclusion: Ethnicity, National Identity, and the Decline of German Liberalism, 1898–1933. Berghahn Books. с. 197. ISBN 1-8454-5069-8.
- ↑ Maier, Charles S. (1975). Recasting Bourgeois Europe: Stabilization in France, Germany and Italy in the Decade after World War I. Princeton University Press. с. 56. ISBN 0-691-05220-4.
- ↑ Mommsen, Hans (1996). The Rise and Fall of Weimar Democracy. University of North Carolina Press. с. 58. ISBN 0-8078-2249-3.
- ↑ Van De Grift, Liesbeth (2012). Securing the Communist State: The Reconstruction of Coercive Institutions in the Soviet Zone of Germany and Romania, 1944–48. Lexington Books. с. 41. ISBN 978-0-7391-7178-3.
- ↑ Lash, Scott; Urry, John (1987). The End of Organized Capitalism. University of Wisconsin Press. с. 27. ISBN 0-7456-0068-9.
- ↑ а б Sartori, Giovanni (1976). Parties and Party Systems. Т. 1. Cambridge University Press. с. 156.
- ↑ Lee, Stephen J. (1998). The Weimar Republic. Routledge. с. 23. ISBN 0-415-17178-4.
- ↑ Allinson, Mark (2015). Germany and Austria since 1814 (вид. second). Routledge. с. 58.
- ↑ Preuss, Hugo (2008). Schwarz-Rot-Gold: Zum Nürnberger Parteitag (1920) [Чорно-червоний-золотий: За Нюрнберзький з'їзд партії (1920)] (нім.). Mohr Siebeck. с. 155.
{{cite book}}: Проігноровано|work=(довідка)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Німецька демократична партія- http://www.dhm.de/lemo/html/weimar/innenpolitik/ddp/index.html (нім.)