Національна галерея (Прага)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна галерея
чеськ. Národní galerie v Praze[1]
50°06′04″ пн. ш. 14°25′57″ сх. д. / 50.101111111111° пн. ш. 14.4325° сх. д. / 50.101111111111; 14.4325
Типхудожня галерея[2]
Czech research institutiond[3] і національний
СкладВиставковий палац, Kinsky Palaced, Waldstein Riding Schoold, Анезький монастирd, Salmovský palácd, Schwarzenberg Palaced і Sternberg Palaced
Країна Чехія[4]
АдресаПрага
Засновано5 лютого 1796
Відкрито5 лютого 1796
Фонд398 528[5], 399 621[5], 2670[5] і 3512[5]
Відвідувачі712 619 осіб (2016)
282 800 осіб (2020)[6]
Сайтngprague.cz/en
Національна галерея (Прага). Карта розташування: Чехія
Національна галерея (Прага)
Національна галерея (Прага) (Чехія)
Мапа
CMNS: Національна галерея у Вікісховищі
Базиліка Св. Георгія — відділ Національної галереї. Фасад арх. Франческо Каратті. Доба бароко

Національна галерея у Празі (чеськ. Národní galerie v Praze) — відома в Центральній Європі галерея мистецтв в столиці республіки Чехія місті Празі, один з мистецьких музеїв міста.

Прихисток мистецтва в Празі

[ред. | ред. код]
Ян Госсарт (Мабюз). Євангеліст Лука малює Мадонну.
Дюрер. Свято трояндових вінців

Прага давно стала прихистком мистецтв. Тут збережені зразки архітектури доби романики і готики, причому в цікавих і характерних для стилю зразках. Цікавими зразками доби готики представлена і скульптура.

В добу маньєризму Прага була центром пишного двору імператора Рудольфа 2-го, що дало змогу успішно працювати гуртку віртуозних художників, скульпторів, вчених, серед яких були художники Джузеппе Арчімбольдо, Спрангер, скульптор Адріан де Вріс, вчений Тіхо Браге.

Ще більш значущим центром мистецтв стала Прага в добу бароко, де довершеними зразками представлені і архітектура, і скульптура, і декоративно-ужиткове мистецтво, трохи менше — живопис і графіка. Доба бароко в Празі має значні зразки в архітектурі всіх періодів — ранішнього бароко (палац Вальдштейна, Чернінський палац), розвинутого бароко (замок Троя), пізнього бароко (всі будівлі архітектора Кіліана Ігнаца Дінценгофера, Алліпранді, Маттеї). А творчий внесок в архітектуру бароко будівничіх Франческо Каратті, Маттеї, Дінценгофера набув світового значення.

Саме в Празі успішно працював геніальний Матіас Бернард Браун, творчості одного його було б досить, щоби визнати Прагу видатним центром барокової скульптури. А в Празі працювала ціла низка відомих скульпторів, серед яких Фердинанд Брокоф, Ігнац Франц Платцер, Й.Квітайнер, Я.Бендл. Прага залишалась відомим центром скульптури і в 19 столітті.

Прага — відомий центр університетської освіти. А деякі бібліотеки Праги існували протягом 600 років (уславлена Страговська бібліотека). Бібліотечний комплекс в Клементінумі на початок 21 століття налічує більш ніж 3 000 000 томів. Для невеликої територіально Чехії це видатна збірка.

Коли в 20 столітті започаткували Національну галерею, в Празі було що відібрати в соборах і палацах чи врятувати для неї, попри грабежі, вивози і продажі попередніх епох.

Історія виникнення

[ред. | ред. код]

Патріотично налаштована громада чеської і німецької аристократії разом з представниками середнього класу зафундували Спілку патріотичних прихильників мистецтва у 1796 році. Метою було просвітництво, в тому числі і в галузі мистецтва. Спілка почала збирати свою художню колекцію.

У 1902 році до збірки Спілки додали Галерею сучасного мистецтва королівства Богемія (приватна колекція імператора Австро-Угорщини Франца Йосипа 1-го). З 1918 року, після відновлення державності Чехії, збірка мистецьких творів Спілки набула статусу головного зібрання молодої держави.

За законом від 1949 року була заснована сучасна Національна галерея. До збірки приєднали кабінет гравюр Національного музею та Бібліотеки університету.

Світове мистецтво в Празі

[ред. | ред. код]

В залах галереї репрезентовані твори невідомих готичних майстрів і уславлених художників Тіціана, Тінторетто, Веронезе, Альбрехта Дюрера, Пітера Брейгеля Старшого, Яна Госсарта (Мабюз), Симона Вуе, Ель Греко, Хосе де Рібера, Іллі Рєпіна, Рубенса,Антуана Барі, Гогена, Пікассо .

Заслуговують уваги твори митців Японії, Китаю, Індії, країн мусульманського регіону. Їх передали для тематичного експонування у палац Кінських.


Головні відділи і будівлі Національної галереї

[ред. | ред. код]
Староместська площа. Палац Кінських біля готичного храму Марії Тинської.
Національна галерея (Прага). Вхідний квиток 1984 року.

Національна галерея має декілька будівель в різних районах Праги_ від доби готики і бароко до ар нуво і функціоналізму.

Будівлі Національної галереї

[ред. | ред. код]
  • Базиліка Св.Георгія, фасад. арх. Ф. Каратті.17 століття.
    Базиліка Св.Георгія, фасад. арх. Ф. Каратті.17 століття.
  • Манеж палацу Вальдштейн
    Манеж палацу Вальдштейн
  • Монастир св. Агнеси Чеської, готика Праги.
    Монастир св. Агнеси Чеської, готика Праги.
  • Палац Штернберг зі скульптурою Барі в дворику.
    Палац Штернберг зі скульптурою Барі в дворику.
  • Замок Збраслав
    Замок Збраслав
  • Дім чорної Мадонни
    Дім чорної Мадонни
  • Виставковий палац
    Виставковий палац
  • Інтер'єр Великого палацу
    Інтер'єр Великого палацу

Обрані твори (галерея0

[ред. | ред. код]

Митці середньовіччя і проторенесансу

[ред. | ред. код]
  • Св.Георгій зі Змієм, 1470
    Св.Георгій зі Змієм, 1470
  • Св.Агнеса (Анежка), 1482
    Св.Агнеса (Анежка), 1482
  • Святі Себастьян, Лейнхарт, Катерина
    Святі Себастьян, Лейнхарт, Катерина
  • Мучеництво Св. Себестьяна, 1551
    Мучеництво Св. Себестьяна, 1551

Зразки скульптур

[ред. | ред. код]
  • Капітель середньовіччя
    Капітель середньовіччя
  • Готична Мадонна з немовлям з Крумлова.
    Готична Мадонна з немовлям з Крумлова.
  • Тімпан - Богородиця на троні.
    Тімпан - Богородиця на троні.
  • Скульптор Брокоф. Херувім з розп'яттям Христа
    Скульптор Брокоф. Херувім з розп'яттям Христа

Митці доби бароко

[ред. | ред. код]
Герард Сегерс. «Хворий Іов на соломі», Національна галерея (Прага)

Голландські майстри 17 ст

[ред. | ред. код]
  • Карел ван Мандер. «Поклоніння пастухів немовляті Христу», 1596 р.
    Карел ван Мандер. «Поклоніння пастухів немовляті Христу», 1596 р.
  • Ян Стен, «Нічна серенада»
    Ян Стен, «Нічна серенада»
  • Франс Галс, «Портрет Яспера Схаде»
    Франс Галс, «Портрет Яспера Схаде»
  • Бартоломеус ван дер Гелст, «Портрет Анни дю Пейр в образі Граніди »( принцеса з Персії, героїня популярної вистави 17 ст.)
    Бартоломеус ван дер Гелст, «Портрет Анни дю Пейр в образі Граніди »( принцеса з Персії, героїня популярної вистави 17 ст.)

Майстри натюрморту

[ред. | ред. код]
  • Корнеліс Гісбрехтс, «Марнота марнот», 1663 р.
    Корнеліс Гісбрехтс, «Марнота марнот», 1663 р.
  • Георг Флегель, 1635 р.
    Георг Флегель, 1635 р.
  • Якоб ван Ес, «Виноград і горіх», 17 століття
    Якоб ван Ес, «Виноград і горіх», 17 століття
  • Александер Адріансен, «Натюрморт з хлібом, устрицями, оливками і скляними келихами»
    Александер Адріансен, «Натюрморт з хлібом, устрицями, оливками і скляними келихами»

Імпресіонізм, постімпресіонізм

[ред. | ред. код]
  • «Добридень, пане Гоген», 1889 р.
    «Добридень, пане Гоген», 1889 р.
  • Поль Сезанн, «Жа де Буффан», 1887 р.
    Поль Сезанн, «Жа де Буффан», 1887 р.
  • Тулуз-Лотрек, «Танці в Мулен Руж»
    Тулуз-Лотрек, «Танці в Мулен Руж»
  • Ренуар, «Закохана пара».
    Ренуар, «Закохана пара».

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна галерея (Прага)


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.cz-museums.cz/web/amg/amg-se-predstavuje/seznam-clenu-amg
  2. ↑ https://www.ngprague.cz/en/about/page/history
  3. ↑ Міністерство освіти, молоді та спорту List of research organizations
  4. ↑ Aligned ISNI and Ringgold identifiers for institutions // zenodo — 2017. — doi:10.5281/ZENODO.758080
  5. ↑ а б в г Otevřené sbírky — 2021.
  6. ↑ https://tourdata.cz/wp-content/uploads/2021/05/NTC-VYSTUP-2020-REVIZE.pdf — CzechTourism, 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Новак А, «Барокко Праги», Прага, 1947
  • Маца И. Л. «Архитектура Чехословакии», М, 1959
  • Всеобщая история искуств, т 2, М, «Искусство»,1960
  • Всеобщая история искуств, т 4, М, «Искусство», 1963
  • «Национальная галерея (в Праге)». БСЭ. 3-е издание.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Національна_галерея_(Прага)