Очікує на перевірку

Населення Лівану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Лівану M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність6,184 млн осіб
Густота571,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції1,1 ‰
Природний рух
Природний приріст▲0,86 %
Народжуваність14,59 ‰
Фертильність1,73 дітей на 1 жінку
Смертність4,88 ‰
Смертність немовлят7,76 ‰
Вікова структура
 • до 14 років25,08 %
 • 15–64 років68,34 %
 • старіші за 65 років6,58 %
Середня тривалість життя77,4 року
 • чоловіків76,18 року
 • жінок78,69 року
Статева структура
загалом1 чол./жін.
при народженні1,05 чол./жін.
до 15 років1,05 чол./жін.
15–64 років0,87 чол./жін.
після 65 років0,79 чол./жін.
Етнічні групи
Націяліванці
Найбільший етносараби
Нацменшинивірмени
Мови
Офіційнаарабська
Також у побутіфранцузька, англійська, вірменська

Населення Лівану. Чисельність населення країни 2015 року становила 6,184 млн осіб (109-те місце у світі)[1]. Чисельність ліванців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 14,59 ‰ (133-тє місце у світі), смертність — 4,88 ‰ (191-ше місце у світі), природний приріст — 0,86 % (128-ме місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Лівані, станом на 2015 рік, дорівнює 14,59 ‰ (133-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,73 дитини на одну жінку (169-те місце у світі)[1].

Смертність у Лівані 2015 року становила 4,88 ‰ (191-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення у країні 2015 року становив 0,86 % (128-ме місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Лівану, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Лівану становить 29,9 року (118-те місце у світі): для чоловіків — 29,3, для жінок — 30,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,4 року (70-те місце у світі), для чоловіків — 76,18 року, для жінок — 78,69 року[1].

Вікова структура населення Ливану, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 25,08 % (793 837 чоловіків, 757 120 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 17,04 % (539 232 чоловіки, 514 394 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 44,13 % (1 378 852 чоловіки, 1 350 506 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,18 % (205 933 чоловіки, 237 849 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,58 % (179 983 чоловіки, 226 995 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 9,5; коефіцієнт розлучуваності — 1,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 17 (дані за 2007 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 32,8 року, жінки — 28,8 року, загалом — 30,8 року (дані за 2006 рік)[4].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 571,9 особи/км² (20-те місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Лівану

Ліван надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 87,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,18 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Бейрут (столиця) — 2,226 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


 
№ Назва Мухафаза Населення
Бейрут
Бейрут
Триполі
Триполі 		1 Бейрут Бейрут 1 916 100 Сайда
Сайда
Сур
Сур
2 Триполі Північний Ліван 730 000
3 Сайда Південний Ліван 463 554
4 Сур Південний Ліван 60 204
5 Набатія Набатія 50 000
6 Захла Бекаа 45 000
7 Джунія Гірський Ліван 35 500
8 Батрун Північний Ліван 35 312
9 Хаббух Набатія 28 433
10 Баальбек Бекаа 10 392

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,1 ‰ (150-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 449,97 тис. палестинських біженців, 7,2 тис. біженців з Іраку, 1,03 млн біженців з Сирії[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 12,0 тис. внутрішньо переміщених осіб, внаслідок знищення 2007 року табору палестинських біженців урядовими загонами. У країні перебувають тисячі осіб без громадянства, діти сирійських біженців, діти ліванок від негромадян, або біженців.

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби
  
 95%
вірмени
  
 4%
інші
  
 1%
Докладніше: Народи Лівану

Головні етноси країни: араби — 95 %, вірмени — 4 %, інші — 1 %. Християнське арабське населення країни не ідентифікує себе з арабами, а виводить своє коріння від прадавніх фінікійців.

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Лівану

Мови

[ред. | ред. код]
Мови Лівану (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
 %
французька
  
 %
англійська
  
 %
вірменська
  
 %
Докладніше: Мови Лівану

Офіційна мова[5]: арабська. Інші поширені мови: французька, англійська, вірменська.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Лівані (2012 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
 54%
християни
  
 45.5%
православні
  
 8%
інші
  
 6.5%
друзи
  
 5.6%
Докладніше: Релігія в Лівані

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 54 % (суніти — 27 %, шиїти — 27 %), християнство — 40,5 % (мароніти — 21 %, грецьке православ'я — 8 %, греко-католики — 5 %, інші — 6,5 %), друзи — 5,6 %, невелика кількість — юдаїзм, бахаїзм, буддизм, індуїзм, мормони, загалом 18 релігійних сект (станом на 2012 рік)[1].

  • Етнорелігійна мапа Лівану й Сирії, 1935 рік (фр.)
    Етнорелігійна мапа Лівану й Сирії, 1935 рік (фр.)
  • Розселення основних релігійних груп Лівану (англ.)
    Розселення основних релігійних груп Лівану (англ.)
  • Етнорелігійні громади Лівану згідно з переписом 2011 року (англ.)
    Етнорелігійні громади Лівану згідно з переписом 2011 року (англ.)

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Лівані

Рівень письменності 2015 року становив 93,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 96 % — серед чоловіків, 91,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,6 % ВВП країни, станом на 2013 рік (162-ге місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Вища

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Охорона здоров'я в Лівані

Забезпеченість лікарями у країні на рівні 3,2 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 3,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни (73-тє місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 7,76 ‰ (155-те місце у світі); хлопчиків — 8,18 ‰, дівчаток — 7,32 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 15 випадків на 100 тис. народжень (130-те місце у світі)[1].

Ліван входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

2014 року зареєстровано 1,8 тис. хворих на СНІД (117-те місце у світі), це 0,06 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (116-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (117-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 30,8 % (40-ве місце у світі);

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99 % населення в містах і 99 % в сільській місцевості; загалом 99 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 80,7 %, в сільській місцевості — 80,7 %, загалом по країні — 80,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 1,31 км³ на рік, або 316,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 29 % припадає на побутові, 11 % — на промислові, 60 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 35,4 %; частка осіб похилого віку — 12 %, або 8,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2004 року перебувало 28,6 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,577 млн унікальних інтернет-користувачів (76-те місце у світі), що становило 74 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 1,628 млн осіб, без врахування приблизно 1 млн іноземних працівників (128-ме місце у світі)[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 22,1 %, серед юнаків — 22,3 %, серед дівчат — 21,5 % (71-ше місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Злочинність у Лівані

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Вирощування конопель значно скоротилось, до 2,5 тис. га 2002 року, незважаючи на це рівень споживання марихуани залишився на попередньому рівні; нечасті випадки вирощування опійного маку; транзитна країна для латиноамериканського кокаїну і південно-східноазійський героїн, що прямує до країн Близького Сходу й Європи; фундаментальні угруповання отримують прибуток завдяки відмиванню грошей отриманих від незаконного обігу наркотичних речовин[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Торгівля людьми в Лівані

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Лівану докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[6][7].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,79 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар Lebanon : .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Marriages and crude marriage rates : англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 11 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ ' Divorces and crude divorce rates : англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 11 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 11 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Лівану
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Лівану&oldid=43089105