Мої-де-л'Ен
| Мої-де-л'Ен Moÿ-de-l'Aisne
| |
|---|---|
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | О-де-Франс |
| Департамент | Ена |
| Округ | Сен-Кантен |
| Кантон | Мої-де-л'Ен |
| Код INSEE | 02532 |
| Поштові індекси | 02610 |
| Координати | 49°45′12″ пн. ш. 3°21′48″ сх. д.H G O |
| Висота | 53 - 112 м.н.р.м. |
| Площа | 6,26 км² |
| Населення | 979 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 156,4 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Frédéric Martin 2020-2026 |
|
| |
Мої́-де-л'Ен (фр. Moÿ-de-l'Aisne) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Ена. Населення — 979 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 125 км на північний схід від Парижа, 80 км на схід від Ам'єна, 29 км на північний захід від Лана.
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 464 | 92 | 28 | 132 | 144 | 60 | 8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 536 | 92 | 48 | 132 | 148 | 104 | 12 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 625 осіб працездатного віку (15—64 років) 448 були активними, 177 — неактивними (показник активності 71,7%, у 1999 році було 67,0%). З 448 активних мешканців працювало 405 осіб (217 чоловіків та 188 жінок), безробітними було 43 (27 чоловіків та 16 жінок). Серед 177 неактивних 56 осіб було учнями чи студентами, 53 — пенсіонерами, 68 були неактивними з інших причин[4].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 416 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 999,0 особи, медіана доходів виносила 18 488 євро на одного особоспоживача[5]
|
Аленкур |
| ||
| Серизі | Пн | Бриссі-Амежикур | ||
| Зх Мої-де-л'Ен Сх | ||||
| Пд | ||||
| Лі-Фонтен | Вандей | Бриссе-Шуаньї |
- Мої-де-л'Ен на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |