Миролюбне
| село Миролюбне | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Хмельницька область | ||
| Район | Хмельницький район | ||
| Тер. громада | Миролюбненська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA68040290010094924 | ||
| Облікова картка | Миролюбне | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1517 | ||
| Колишня назва | Вища Погоріла | ||
| Населення | 770 | ||
| Площа | 2,673 км² | ||
| Густота населення | 288,07 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 31160 | ||
| Телефонний код | +380 3854 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°39′22″ пн. ш. 27°12′50″ сх. д. / 49.65611° пн. ш. 27.21389° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
317 м | ||
| Водойми | р. Іква | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 31160, с. Миролюбне | ||
| Карта | |||
  Миролюбне | |||
 Миролюбне | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Миролю́бне (до 1966 року — Вища Погоріла і Нижча Погоріла) — село в Україні, адміністративний центр Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 770 осіб. Розташоване по обох берегах річки Ікви, за 10 км від залізничної станції Старокостянтинів І.
Вища Погоріла згадується в історичних документах 1517 року.
Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Вища Погоріла Сковородецької волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 723 особи, налічувалось 122 дворових господарства, існувала православна церква, постоялий будинок і водяний млин[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 563 осіб (272 чоловічої статі та 291 — жіночої), з яких 525 — православної віри[2].
У квітні 1919 року в районі сіл Воронківців, Верхняків, Вищої Погорілої полк червоного козацтва під командуванням В. М. Примакова розбив війська Армії УНР.
В роки Другої світової війни 97 мешканців села були нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу.
- 723 ос. (1886)
- 563 ос. (1897)
- 1180 ос. (1970)
- 770 ос. (2001)
В радянські часи в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу ім. Ілліча, багатогалузевого господарства з 3,9 тис. га орної землі. Провідним напрямом рільництва було вирощування зерна та цукрових буряків, колгосп займався також тваринництвом. Із допоміжних підприємств були 2 млини, лісопилка, ремонтна майстерня.
В селі є середня школа, клуб, бібліотека. Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, кравецька майстерня.
- Морозівське (заповідне урочище) — заповідне урочище місцевого значення.
- Венеція (пам'ятка природи).
- Яневич Володимир Анатолійович (1993—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-25. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Погода в селі Миролюбне [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Миролюбне, Старокостянтинівський район, Хмельницька область // Історія міст і сіл Української РСР
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
