Маттіас Шлейден
Маттіас Якоб Шлейден | |
---|---|
Ім'я при народженні | нім. Matthias Jakob Schleiden |
Народився | 5 квітня 1804 Гамбург |
Помер | 23 червня 1881 (77 років) Франкфурт-на-Майні |
Поховання | Франкфуртський головний цвинтарd |
Громадянство | Німеччина |
Діяльність | біологія |
Галузь | біологія |
Відомий завдяки | реформатор ботаніки, один з засновників клітинної теорії |
Alma mater | Єнський університет і Геттінгенський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Знання мов | німецька[2] |
Заклад | Франкфуртський університет, Єнський університет, RheinMain University of Applied Sciencesd і Дерптський імператорський університетd |
Членство | Російська академія наук, Леопольдина, Баварська академія наук, Петербурзька академія наук, Саксонська академія наук (1863), Саксонська академія наук (1864), Саксонська академія наук (1872) і Саксонська академія наук |
Посада | професор, rector of the University of Jenad і rector of the University of Jenad |
Родичі | Rudolf Schleidend |
Брати, сестри | Heinrich Schleidend |
Маттіас Якоб Шлейден, точніше Шляйден[4] — німецький науковець та громадський діяч[5].
У 1827 році закінчив Гейдельберзький університет.
У 1839—1862 рр. — професор ботаніки (Єнський університет), з 1850 року став директором ботанічного саду в цьому університеті.
У 1863—1864 роках — професор антропології (Дерптський університет).
У 1842—1843 рр. в праці «Основи наукової ботаніки» Шлейден, використовуючи індуктивний метод, піддав критиці натурфилософські та вузькосистематичні аспекти в працях сучасників.
Вважається реформатором ботаніки.
Основні праці Шлейдена — з ембріології та анатомії рослин.
Шлейден використовував та обґрунтовував онтогенетичний спосіб вивчення морфології рослин та був його активним пропагандистом[6].
Праці Шлейдена зіграли важливу роль при створенні клітинної теорії.
Шлейден вважався одним з попередників та прихильників дарвінізму.
Згідно з сучасними уявленнями, конкретні дослідження Шлейдена містили помилки: зокрема, Шлейден вважав, що клітини можуть зароджуватися з безструктурної речовини, а зародок рослини — розвиватися з пилкової трубки.
Шлейден був автором науково-популярних книг та збірок віршів.
Шляйден — автор опису декількох таксонів родини кліщинцевих, підродини ряскові, зокрема родів Spirodela та Wolffia.
- Grundzüge der wissenschaftlichen Botanik, 4 Aufl., Lpz., 1861.
- «Schleidenplatz[de]» — площа у Берліні, в районі Friedrichshain[de]
- Медаль Шлейдена Німецької академії природодослідників «Леопольдина».
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118852116 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ IPNI, Schönl.
- ↑ Усенко С. О. Тексти лекцій «Біологія клітини» для студентів напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія»//ПУЕТ, Полтава, 2014
- ↑ БСЭ. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- ↑ Морфология растений // БСЭ.
- Енциклопедичний словник Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Велика Радянська енциклопедія
- Шлайден // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 5 квітня
- Народились 1804
- Померли 23 червня
- Померли 1881
- Поховані на Франкфуртському головному цвинтарі
- Випускники Єнського університету
- Випускники Геттінгенського університету
- Науковці Франкфуртського університету
- Викладачі Єнського університету
- Академіки РАН
- Члени Леопольдини
- Члени Баварської академії наук
- Члени Саксонської академії наук
- Автори ботанічних таксонів
- Німецькі біологи
- Біологи XIX століття
- Професори
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Випускники Гайдельберзького університету
- Уродженці Гамбурга