Маркуш Паулу Алвіш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алвіш.
Ф
Маркуш Паулу Алвіш
Особисті дані
Повне ім'я Маркуш Паулу Алвіш
Народження 11 травня 1977(1977-05-11)[1][2] (47 років)
  Doresópolisd, Мінас-Жерайс, Бразилія
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996–2001 Бразилія «Крузейру» 69 (1)
2001–2002 Італія «Удінезе» 14 (1)
2002 Бразилія «Крузейру» 0 (0)
2002–2003 Португалія «Спортінг» 3 (0)
2003 Бразилія «Греміо» 15 (0)
2003–2004 Ізраїль «Маккабі» (Хайфа) 17 (1)
2004–2005 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 13 (2)
2006 Україна «Металіст» 1 (0)
2006–2007 Бразилія «Португеза Деспортос» 25 (0)
2007 Японія «Йокогама» 11 (0)
2008–2009 Японія «Сімідзу С-Палс» 37 (1)
2010–2011 Бразилія «Португеза Деспортос» 17 (1)
2011 Бразилія «Форталеза» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999–2000 Бразилія Бразилія U-23 15 (1)
1999–2000 Бразилія Бразилія 3 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Маркуш Паулу Алвіш (порт. Marcos Paulo Alves; нар. 11 травня 1977, Дорезополіс) — колишній бразильський футболіст, що виступав на позиції півзахисника.

Насамперед відомий виступами за національну збірну Бразилії, у складі якої є володарем Кубка Америки та фіналістом Кубка конфедерацій. Також тривалий час виступав за «Крузейру», з яким став дворазовим володарем Кубка Бразилії, володарем Кубка Лібертадорес та переможцем Рекопи Південної Америки.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1996 року виступами за команду клубу «Крузейру», в якій провів п'ять сезонів. З 1996 по 1997 роки виступав виключно в чемпіонаті та кубку штату. З 1998 року почав залучатися до ігор і головної команди, а згодом закріпився в основному складі. Загалом взяв участь у 69 матчах бразильського чемпіонату. За цей час виборов титул володаря Кубка Бразилії, ставав володарем Кубка Лібертадорес. Завдяки впевненій грі почав залучатися до олімпійської та національної збірної Бразилії. У 2001 році був визнаний найкращим півзахисником бразильського чемпіонату та отримав виклик до національної збірної. Успішна гра в Бразилії була помічена клубами з Європи.

У 2001 році був відправлений в оренду в «Удінезе», але у нього були великі труднощі в адаптації, і труднощі в колективі. В Італії нова команда Маркуша боролася за виживання, сам гравець з такою ситуацією зіткнувся вперше. Наприкінці сезону почав демонструвати стабільну гру, завдяки чому періодично потрапляв до основного складу. Тим не менше Алвіш не зміг виправдати надії, які на нього покладалися. «Удінезе» ж вдалося завершити сезон з перевагою в одне очко від зони вильоту. Маркуш зіграв 14 матчів та відзначився 1 голом. Проте керівництво «Удінезе» вирішило не витрачати величезної суми на трансфер гравця.

У сезоні 2002/03 років гравець продовжив на правах оренди виступати в Європі. У 2002 році був відправлений в інший клуб, «Спортінг» (Лісабон). У «Спортінгу» на той час виступали двоє сильних півзахисників оборонного плану, Паулу- та Руї Бенту. Проте Маркуш не зміг витіснити жодного з вище вказаних гравців, тому зіграв всього в трьох матчах чемпіонату Португалії, але в той же час у футболці португальського клубу виступав у Лізі чемпіонів і Кубку УЄФА.

Розчарований відсутністю стабільної ігрової практики вже через півроку він повернувся до Бразилії й у 2003 році приєднався до «Греміо», де зміг завоювати місце в основі. На той час клуб розташовувався в середині зони вильоту, тому терміново шукаав гравців для підсилення команди. Маркуш Паулу одразу ж став гравцем основий й за підсумками сезону зіграв 15 матчів зі стартових хвилин. Проте відзначитися забитими м'ячами не зумів.

Під час сезону 2003/04 років знову повернувся до Європи. Цього разу підписав контракт з клубом «Маккабі» (Хайфа) (у сезоні 2002/03 років ізраїльський клуб виграв чемпіонство лише за різницею забитих і пропущених м'ячів, тому для захисту титулу вирішив витрати значні кошти), в складі якого виграв титул чемпіона Ізраїлю. Разом з фланговими захисниками Джовані Росо та Янівом Катаном цементував захист клубу з Хайфи. Але не дивлячись на можливість зіграти в Лізі чемпіонів, повернувся на батьківщину. У сезоні 2004/05 перейшов в «Гуарані» (Кампінас). Після шести місяців боротьби за виживання, взимку 2006 року вирішив спробувати свої сили в Україні та перейшов до харківського «Металіста»[3], підписав дворічний контракт. Дебютував у складі харківського клубу 12 березня 2006 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 21-го туру української Прем'єр-ліги проти донецького «Шахтаря». Маркуш Паулу вийшов на поле на 46-ій хвилині, замінивши Андрія Хомина, але на 77-ій хвилині вже Маркуша замінив Сергій Валяєв[4]. Цей матч виявився для бразильця єдиним у складі «Металіста». Влітку 2006 року підписав договір з «Португеза Деспортос», в якому Маркуш знову став гравцем основного складу та допоміг команді вийти до бразильської Серії A. У 2007 році перейшов в японську «Йокогаму», але його команда залишила вищий дивізіон японського футболу.

У січні 2008 року він перейшов в «Сімідзу С-Палс» в обмін на гравця Кататау (з певню доплатою)[5]. Грав роль основного опорного півзахисника команди[6].

До складу клубу «Форталеза» приєднався 2011 року, де і завершив свою ігрову кар'єру.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 1999–2000 років залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 1 гол.

7 квітня 1999 дебютував у збірній Бразилії в матчі з США (7:0), в тому ж матчі відзначився забитим голом (на 22-ій хвилині встановив рахунок 2:0).

Того ж року у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї, здобувши того року титул континентального чемпіона та Кубка конфедерацій в Мексиці, де дійшов з командою до фіналу.

2000 року у складі олімпійської збірної брав участь у футбольному турнірі на Літніх Олімпійських іграх 2000 року, на якому бразильці дійшли до чвертьфіналу, в якому поступилися майбутнім переможцям турніру, Камеруну.

Всього провів у формі головної команди країни 3 матчі, забивши 1 гол. Після виступів у вересні 2000 року на Олімпіаді до національної збірної Бразилії більше не залучався.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Крузейру»
  • Кубок Центр-Схід
    • Володар (1): 1999
  • Кубок чемпіонів Мінейру
    • Володар (1): 1999
«Маккабі» (Хайфа)
«Португеза»
Бразилія

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Клубні виступи Ліга Кубок Кубок ліги Загалом
Сезон Клуб Ліга Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Японія Ліга Кубок Імператора Кубок Джей-ліги Загалом
2007 «Йокогама» Джей-ліга 11 0 0 0 0 0 11 0
2008 Сімідзу С-Палс Джей-ліга 20 1 1 0 5 0 26 1
2009 17 0 2 1 4 0 23 1
Країна Японія 48 1 3 1 9 0 60 2
Загалом 48 1 3 1 9 0 60 2

У збірній

[ред. | ред. код]
національна збірна Бразилії
Рік Матчі Голи
1999 2 1
2000 1 0
Загалом 3 1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ Харків прийняв Алвеса
  4. ↑ «Шахтар» (Донецьк) — «Металіст» (Харків)
  5. ↑ Shimizu S-Pulse announce twin signings. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 25 липня 2017.
  6. ↑ Футбол Азии. Часть первая. Япония[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маркуш_Паулу_Алвіш&oldid=43183088