Луга (річка)
| Луга | |
|---|---|
 | |
| 50°52′03″ пн. ш. 24°08′44″ сх. д. / 50.8675° пн. ш. 24.14555556° сх. д. | |
| Витік | у селі Колпитові |
| • координати | 50°35′30″ пн. ш. 24°46′02″ сх. д. / 50.5917° пн. ш. 24.7672° сх. д. |
| Гирло | Західний Буг |
| • координати | 50°52′03″ пн. ш. 24°08′45″ сх. д. / 50.8675° пн. ш. 24.1457° сх. д. |
| Басейн | Басейн Західного Бугу |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Волинська область |
| Довжина | 93 км |
| Площа басейну: | 1348 км² |
| Притоки: | Луга-Свинорийка, Свинорийка, Риловиця (праві); Стрипа (ліва) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Лу́га (стародавня назва — Луг) — річка в Україні, у межах Володимирського району Волинської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли).
Довжина бл. 93 км, площа басейну 1348 км². Характер річки — рівнинний, вона протікає в болотистій заплаві завширшки до 2 км. Русло звивисте, завширшки 10—25 м, завглибшки 1—1,5 м. Похил річки 0,7 м/км. Живлення — ґрунтові води, атмосферні опади. Взимку льодовий покрив нестійкий, навіть у сильні морози. Найвищий рівень води під час весняного паводку — в березні-квітні, найнижчий — в липні-серпні.
Мінералізація води р. Луга (м. Володимир) в середньому становить: весняна повінь — 467 мг/дм³; літньо-осіння межень — 484 мг/дм³; зимова межень — 506 мг/дм³.[1]
Споруджено понад 20 ставків.
Луга бере початок у межах Горохівської височини з двох витоків: один з них, за назвою Луга-Свинорийка, розташований у Локачинському районі — біля села Гранатова, інший витік (власне Луга) розташований у селі Колпитові (Луга-Свинорийка впадає в Лугу біля села Чесний Хрест). Річка тече спочатку на захід і північний захід, потім на північ, у нижній течії — переважно на північний захід. Впадає до Західного Бугу на північно-західній околиці міста Устилуга.
Найбільші притоки: Луга-Свинорийка, Свинорийка, Риловиця (праві); Стрипа (ліва).
На берегах Луги розташовані міста: Володимир, Устилуг, Локачі.
Рибне населення — щука, окунь, сом, минь, в'язь, головень, плітка, плоскирка, краснопірка, карась, пічкур, верховодка.
Екосистема Луги зазнала сильного антропогенного впливу — на деяких ділянках її русло штучно випрямлене, обваловане захисними дамбами. В повоєнний період заплави Луги інтенсивно осушувалися. Меліорація призвела до зміни гідробіологічного режиму річки — замулення її джерел, зменшення водного стоку. Непоодинокі випадки забруднення Луги побутовими стічними водами, неочищеними викидами промислових підприємств.
- ↑ Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с. ISBN 966-521-397-0
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К. : Ніка-Центр, 2006. — 184 с. — ISBN 966-521-397-0.
- Луга
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 328
- «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 15. — (№ 73).
| Праві притоки |  | |
|---|---|---|
| Ліві притоки | ||
| Міста | ||