Лаура Соларі

Лаура Соларі
італ. Laura Solari
Народилася	5 січня 1913(1913-01-05) Трієст, Австро-Угорщина
Померла	13 вересня 1984(1984-09-13) (71 рік) Беллінцона, Швейцарія
Громадянство	Італія  Королівство Італія
Діяльність	акторка, кіноакторка
Роки діяльності	з 1936
IMDb	nm0812726
Лаура Соларі у Вікісховищі

Лаура Соларі (італ. Laura Solari; 5 січня 1913(19130105), Трієст, Австро-Угорщина, — 13 вересня 1984, Беллінцона, Швейцарія) — італійська акторка.

Життєпис

Лаура Камаур, донька художника, навчалася у Відні та в міланській Академії Брера. Незабаром почала роботу в кіно, де їй переважно діставалися ролі «фам фаталь». У 1930 році вийшла заміж за угорського офіцера Оскара Семі, але розлучилася з ним у 1940 році в Ріно. У тому ж році удостоїлася призу Венеціанського кінофестивалю за роль у фільмі «Дон Паскуаль». Завдяки тісній співпраці німецьких та італійських кінематографістів в 40-і роки Лаура Соларі стала найбільш відомою італійською кінозіркою в Німеччині, знявшись в трьох фільмах виробництва UFA.

У повоєнні роки була зайнята переважно в театрі і на італійському телебаченні.

Фільмографія

• 1939 — Дружина в небезпеці / Una moglie in pericolo — Мікеліна
• 1940 — Дон Паскуаль / Don Pasquale — Норіна / Софронія
• 1941 — Für Alles Gloria
• 1942 — Die Sache mit Styx
• 1942 — ГПУ / GPU
• 1942 — Луїза Сан-Феліче / Luisa Sanfelice — Луїза Сан-Феліче
• 1953 — Il mondo le condanna
• 1953 — Римські канікули / Roman Holiday — секретарка містера Геннессі
• 1961 — Vacanze alla Baia d'Argento
• 1961 — Im Stahlnetz des Dr. Mabuse
• 1961 — Ромул і Рем / Romolo e Remo — Рея Сільвія
• 1968 — Бандити в Мілані / Banditi a Milano — мати Туччо

Посилання

• Teatro da Trieste