Кіс Ольга Володимирівна
Ольга Володимирівна Кіс | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 5 листопада 1961 (63 роки) Ясенівці, Золочівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Діяльність | поетеса | |||
Alma mater | Чернівецький державний університет (1983) | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
| ||||
Ольга Володимирівна Кіс (нар. 5 листопада 1961, с. Ясенівці Золочівський район Львівська область Україна[1]) — українська поетеса, драматургиня,редакторка, перекладачка, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України (2000). Проживає в Ясенівцях[1].
Навчалася у СШ №1 м. Золочева, яку закінчила у 1978 році. Опісля було навчання на біологічному факультеті Чернівецького державного університету, по закінченні якого (1983) працювала вчителькою біології у Глинянській школі та СШ №1 м. Золочева. Була директором Будинку школяра, завідувачем відділу реєстрації актів громадянського стану Золочівської райдержадміністрації. Працювала редакторкою "Парафіяльного вісника" при Золочівському монастирі отців Василіян та бібліотекаркою музею-заповідника "Золочівський замок". Протягом 2005-2016 років займала посаду наукової редакторки видавництва "Місіонер" (Львів), 2016-2019 рр. - начальниці відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Золочівської РДА, з 2017 р. - голови Золочівської районної організації "Союзу Українок".
«Поезія Ольги Кіс — це самобутнє явище сучасної української літератури з її величезним розмаїттям творчих голосів і художніх тенденцій… ЇЇ поетичні твори органічно поєднують міфологічну глибину осягнення світу, щемку суголосність драматичним викликам доби, побутову замальовку, крізь яку просвічує вічність»[2]
Прем'єра п'єси «Мій Роден» відбулася 17 листопада 2017 року у Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької у Львові[3].
Авторка гімну Золочівського району «Слався, Золочівщино». На вірш О. Кіс «Вітчизни дим» Павло Дворський написав музику; також створено низку духовних пісень композиторами Г. Мартинюк та Теодором Кукурузою.[4]
- Кіс О. Галера суєти [Текст]: поезії / Ольга Кіс. — Львів: Каменяр, 1998. — 62 с., іл.
- Кіс О. Спів німої хористки [Текст]: вірші / Ольга Кіс. — Львів: Кальварія, 2004. — 107 с.
- Кіс О. Тривання таїни (2010)
- Кіс О. Слугині світла (2012)
- Кіс О. Гошів: історія Ясної Гори і Чудотворної ікони [Текст] / Ольга Кіс. — Жовква: Місіонер, 2016. — 136 с.
- Кіс О. Числа пророчі [Текст]: вибране / Ольга Кіс. — Київ: Ярославів вал, 2016. — 200 с., іл.
- Кіс О. Пристрасті за метеликом. Мій Роден. Гра в імена [Текст]: п'єси / Ольга Кіс. — Дрогобич: Коло, 2020. — 111 с.
- Кіс О. Ваніль, шафран, кров [Текст] / Ольга Кіс // Народне слово. — 2021. — 15 квітня, 22 квітня, 13 травня, 20 травня.
- Кіс О. Вибрані поезії [Текст] / Ольга Кіс // Шашкевичів край: [альманах] / літ. ред. Г. Пославська. — Львів: Манускрипт-Львів, 2018. — С. 20-23.
- Кіс О. Поезії [Текст] / Ольга Кіс // Народне слово. — 2019. — 22 серпня. — С. 4.
- Кіс О. Така мода [Текст]: поезія // Ольга Кіс // Дзвін. — 2019. — № 11-12. — С. 111—115.
- Кіс О. Вірші / Ольга Кіс // Свічадо світу / Огледалото на светот: антологія сучасної українсько-македонської поезії. — Київ, Друкарський двір Олега Федорова, 2020. — 368 с.[5]
- Лауреат обласної премії у галузі літератури ім. М. Шашкевича, Всеукраїнської літературної премії «Благовіст», Міжнародної мистецько-літературної премії ім. П. Куліша (2019)[4], фіналіст Міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка (2021)[6]
- Нагороджена медаллю Національної Спілки письменників України «Почесна відзнака».
- ↑ а б Юречко, Юрій (2019). Золочівщина. Постаті (українська) . Львів: Святогорець. с. 126—127. ISBN 978-966-1576-06-2.
- ↑ № 4 (2020): Слово і Час. il-journal.com (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
{{cite web}}
: Текст «Слово і Час» проігноровано (довідка) - ↑ Заньковецької, Театр імені Марії. Мій Роден. ТЕАТР імені Марії Заньковецької. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ а б Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
- ↑ Книга «Свічадо світу / Огледалото на светот» – , купити за ціною 170.00 на YAKABOO: 978-617-7817-81-8. www.yakaboo.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Відомі фіналісти Міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка. chytomo.com (укр.). 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- Башкирова О. Жіночний всесвіт Ольги Кіс [Кіс О. Числа пророчі: вибране] / Ольга Башкирова. — Режим доступу: https://il-journal.com/index.php/journal/issue/view/200 [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- «Бог дарує мені краєвиди» [Текст]: [розмова з золочівською поеткою Ольгою Кіс] // Народне слово. — 2017. — 6 квітня. — С. 1, 3.
- Життєві історії: Ольга Кіс. — Режим доступу: https://zolochiv.net/zhittyevi-istoriyi-olga-kis/ [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Золочівщина. Постаті [Текст]: біограф. довід. / упоряд. Юрій Юречко. — Львів: Святогорець, 2019. — С. 126—127.
- «І бути з собою в мирі…» [Текст]: [розмову з поетесою Ольгою Кіс вела Галина Мельник] // Народне слово. — 2021. — 11 березня. — С. 4.
- Канарська Г. Створено небайдужими і натхненними / Галина Канарська. — Режим доступу: https://zbruc.eu/node/73902 [Архівовано 27 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Мельник Г. «І світ мистецтва здатен порятувати…» [Текст]: [розмова з Ольгою Кіс у Всесвітній день поезії] / Галина Мельник // Народне слово. — 2021. — 18 березня. — С. 4.
- Мельник Г. Коли у слові таїна [Текст]: [презентація книги поезій О. Кіс у Палаці Потоцьких (м. Львів)] / Галина Мельник // Народне слово. — 2010. — 25 листопада. — С. 1.
- Мельник Г. «Мій Роден»: і талант, і кохання [Текст]: [вистава за мотивами твору Ольги Кіс] / Галина Мельник // Народне слово. — 2018. — 1 березня. — С. 4.
- Мельник Г. Поезія її любові [Текст]: [Ольга Кіс] / Галина Мельник // Народне слово. — 1998. — 11 квітня. — С. 1.
- Мельник Г. Про віру і вірність у книзі Ольги Кіс ["Слугині світла"] [Текст] / Галина Мельник // Народне слово. — 2012. — 3 травня. — С. 3.
- «Мій Роден» — бурхливі пристрасті в театрі ім. М. Заньковецької. — Режим доступу: https://galinfo.com.ua/news/miy_roden__burhlyvi_prystrasti_v_teatri_im_m_zankovetskoi_275290.html [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Павлишин Н. «Мій Роден»: вибуховий, нестримний, пристрасний / Наталія Павлишин. — Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/mij-roden-vybuhovyj-nestrymnyj-prystrasnyj/ [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Поезія — річ святечна [Текст]: [розмову з золочівською поеткою Ольгою Кіс вів Володимир Дідула] // Народне слово. — 2010. 25 березня. — С. 5.
- Різник Л. Шляхом до Європи [Текст]: рец. на кн. : Кіс О. П‘єси / Левко Різник // Київ. — 2020. — № 11-12. — С. 181—183.