Кілійське гирло
| Кілійське гирло | |
|---|---|
 | |
| 45°13′44″ пн. ш. 28°44′10″ сх. д. / 45.228888888889° пн. ш. 28.736111111111° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 45°13′59″ пн. ш. 28°44′34″ сх. д. / 45.233° пн. ш. 28.7429° сх. д. |
| Гирло | Чорне море |
| • координати | 45°23′29″ пн. ш. 29°35′12″ сх. д. / 45.3915° пн. ш. 29.5867° сх. д. |
| Країни: |  Україна*Одеська область  Румунія*Тульча (повіт) |
| Довжина | 116 км |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Кілійське гирло — найбільший рукав дельти Дунаю (басейн Чорного моря).
Одне з гирл Дунаю греки називали Ликостомон (Вовча паща), а місто, яке було збудоване у цьому гирлі, мало назву — Ахіллей, яка з часом перетворилася на назву — Кілія. Кілія (з румунської Chilia) означає клітина або комірка. Кантемир у своїй історії вказує, що місто Кілія в давнину мало також назву Ликостом(он). Станіслав Сарницький (1532—1597) стверджував, що фортеця Томі була там, де в його час була Кілія.[1]
Починається на південний захід від Ізмаїла, в місці, де річище Дунаю розділяється на два рукави біля мису Ізмаїльський Чатал за 80 км від гирла: на Кілійське гирло і Тульчинське. Впадає до Чорного моря на південний схід від міста Вилкове.
Довжина гирла 116 км, ширина до 1,2 км. Судноплавне. У нижній течії розгалужується на численні протоки. Повені навесні й (після інтенсивних дощів) улітку. Спостерігаються вітрові нагони води з моря. Русло гирла обваловане, є декілька островів. Головні порти на Кілійському гирлі: Ізмаїл, Кілія, Вилкове.
Кілійським гирлом проходить кордон між Україною та Румунією. Через морський канал Прорва, гирло Прорва і Очаківське гирло, що протікають лише українською територією (18 км), Кілійське гирло протягом майже 40 років було доступним для заходу з моря суден осадкою до 5 м.
У морській частині дельти Кілійського гирла розташований рейдовий порт Усть-Дунайськ із глибинами на акваторії і підхідному каналі до 10 м. Через технологічний канал, що виходить в районі 3 км гирла Прорва, порт пов'язаний із Дунаєм.[2] Після замулення гирла Прорва в 1997 в Україні відсутній власний глибоководний шлях, що з'єднує річку Дунай із Чорним морем. У зв'язку з цим Уряд України у 2003 ухвалив рішення щодо будівлі власного судноплавного каналу через гирло Бистре в українській дельті Дунаю.[3]
- Частина гирла входить у судноплавну систему — канал Дунай-Чорне море.
- Долішня частина гирла розташована в межах Дунайського біосферного заповідника.
 |
 |
 | ||
| «Нульовий кілометр» (місце впадіння в Чорне море) | На березі гирла | Дельта Дунаю і Кілійське гирло з космосу |
- ↑ Стамати К., О Бессарабии и ее древних крепостях
- ↑ Європейська економічна комісія. Робоча група з внутрішнього водного транспорту (47 сесія, 7-9 жовтня 2003). Архів оригіналу за 23 лютого 2005. Процитовано 27 липня 2013.
- ↑ Стале судноплавство в Україні (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2013.
- Кілійське гирло [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Водойми Одеської області | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Зовнішні води |   | ||||
| Річки |
| ||||
| Гирла | |||||
| Озера | |||||
| Лимани |
| ||||
| Водосховища | |||||
