Куцуруб
| село Куцуруб | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Миколаївська область | ||||
| Район | Миколаївський район | ||||
| Тер. громада | Куцурубська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA48060130010023784 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1756 | ||||
| Населення | 2136 | ||||
| Площа | 3,5 км² | ||||
| Густота населення | 610,29 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 57550 | ||||
| Телефонний код | +380 5154 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 46°38′53″ пн. ш. 31°36′41″ сх. д. / 46.64806° пн. ш. 31.61139° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
0 м | ||||
| Водойми | Дніпровсько-Бузький лиман | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 57550, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Куцуруб, вул. Очаківська, 120 | ||||
| Карта | |||||
  Куцуруб | |||||
 Куцуруб | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Куцуру́б (в минулому Крименді-Базар[джерело?]) — село в Україні, у Миколаївському районі Миколаївської області. Адміністративний центр Куцурубської сільської громади. Населення становить 2283 особи.
Існує версія про походження назви нашого села, яка переповідається, як правдива історія. Нібито, 1756 коли цариця Катерина II їхала до Очакова (а від Очакова понад Дніпро – Бузьким лиманом стояли військові пости) вони особисто обходила пости. На одному з постів солдат на прізвище Куц настільки бездоганно ніс службу, що до штабу не пропустив навіть царицю. В нагороду за таку пильність Катерина дала йому золотий руб. Згодом, коли сюди почали селитися люди, то визначили це місце, як таке, де цариця дала Куцу руб. У подальшому, напевне, ці слова і закріпилися як назва села – Куцуруб. Але ця історія була вигадана для того, щоби зв'язати цю місцевість з ім'ям російської імператриці Катерини та заставити місцеве населення забути про своє українське коріння. Назва села Куцуруб перекликається зі стародавнім українським словом куцюруб або куцюруба. Слово куцюруб має два значення. Перше - це пошкоджений кривий палець, на який контурами схоже село, яке, в свою чергу, повторює вигин лиману. Друге - це старовинний український танок. І третя версія, що назва села відбулася від назви дуже смачної української страви - куцюруба.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1740 | 81.46% |
| російська | 362 | 16.95% |
| румунська | 17 | 0.80% |
| білоруська | 5 | 0.23% |
| вірменська | 4 | 0.19% |
| гагаузька | 2 | 0.09% |
| болгарська | 1 | 0.05% |
| інші/не вказали | 5 | 0.23% |
| Усього | 2136 | 100% |
Крименді-Базар починаючи з XVI століття, землі, на теренах яких знаходиться село знаходилось у провінції Сілістра у складі Османської імперії. Основу населення становили кримські й ногайські татари, румуни, молдовани, турки. Були також великі громади греків, вірмен, євреїв, українців, циган.[джерело?]
Перші офіційні згадки про населений пункт, який знаходився на території сучасного села Куцуруб, знайдені на польській карті, котру склав відомий італійський картограф Річчі Заноні (Rizzi Zannoni) у 1767 році. На той час ця територія належала Османській Імперії. На ній ми можемо бачити поселення ногайських татар Крименді-Базар.
Перші поселенці з'явилися тут у другій половині XVI століття. Заселяли землі втікачі з кріпацтва з Володимирівської губернії.[джерело?] Оселялися біля берегів і будували вриті у землю хати.
У районі села відмічені могильник скіфського періоду V – II ст. до н.е. та скарб ольвійських монет IV ст. до н.е., а також знайдено поселення сарматського поселення.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2091 особа, з яких 984 чоловіки та 1107 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2114 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 81,46 % |
| російська | 16,95 % |
| молдовська | 0,80 % |
| білоруська | 0,23 % |
| вірменська | 0,19 % |
| гагаузька | 0,09 % |
| болгарська | 0,05 % |
| інші | 0,23 % |
У селі є середня школа, у якій навчається 231 учень, філії дитячих музичної та художньої шкіл, будинок культури з глядацькою залою на 450 місць, лікарняна амбулаторія, відділення аптеки. Є невеличкий краєзнавчий музей.
До послуг жителів 22 магазини, їдальня, сільська бібліотека, відділення зв’язку, ощадна каса.
На території села діє Свято-Троїцька православна церква Московського патріархату.
Село є центром таврійського розпису. Потужна творча школа таврійського розпису створена на базі Куцурубської школи мистецтв. Керівником напряму є талановитий художник, майстер народного мистецтва, викладач Любов Паранюк.[5]
- Порт «Очаків»
- У селі розміщена центральна садиба ТОВ «Агрофірми «Лиманський».
- берег лиману, на якому розташовано село, дуже крутий і має багато різних ходів и провалів. Старі люди розповідають, що ці провали ведуть до великих підземних ходів, які ведуть до Туреччини. В кожному з них знаходиться карета, і кінь зроблені з чистого золота. Деякі мешканці шукали цей тайний підземний хід, але так і не знайшли. Розповідають, що тільки турки мають точні мапи и плани тих підземних ходів, і тільки вони можуть володіти тими скарбами.[6]
- автобусна зупинка в селі виконана з елементами таврійського розпису. Художник: Любов Паранюк.
- Лукашенко І.П. — доктор наук.
- Журавко Валерій Вікторович (17 вересня 1947) — футболіст, Заслужений тренер України з футболу з 1992 року. Майстер спорту СРСР (1972).
- Ігор Музика (1991—2015) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[7].
- Юрій Васильович Зіньковський — український поет.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Таврійський розпис: диво Причорномор’я. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Блог Куцурубської публічної бібліотеки Куцурубської об`єднаної територіальної громади - про бібліотеку, село, читачів. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Український Меморіал. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 21 червня 2017.
- Погода в селі Куцуруб [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Сайт Куцурубської ЗОШ [Архівовано 8 червня 2017 у Wayback Machine.]
| Села | Баланове · Березань · Благодатне · Василівка · Володимирівка · Дмитрівка · Дніпровське · Іванівка · Їжицьке · Кам'янка · Каталине · Козирка · Куцуруб · Лиманне · Матросівка · Михайлівка · Нове · Осетрівка · Острівка · Парутине · Покровка · Покровське · Прибузьке · Рівне · Солончаки · Сонячне · Червоне Парутине · Чорноморка · Шевченко · Яселка |
|---|---|
|
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |