Кут (значення)
Зовнішній вигляд
- Кут — місце, де сходяться внутрішні сторони предмета (кут кімнати)[1]. Щодо місця сходження зовнішніх сторін вживається слово «ріг» (ріг вулиці, ріг будинку)[2]. У деяких діалектах ці поняття позначаються загальним «вугол»[3][4], «угол»[5] (псевдорос., д.-рус. угълъ < прасл. *ǫgъlъ, відоме в усіх слов'янських мовах: рос. угол, пол. kąt, чеськ. uhel, словац. uhol, болг. ъгъл).
- Красний кут — те саме, що й покуть
- Кут — геометрична фігура[1].
- Плоский кут — планіметрична фігура, утворена двома променями (сторонами кута), які виходять з одної точки (вершини кута).
- Двогранний кут — фігура в стереометрії, утворена двома півплощинами зі спільною прямою, що їх утворює. Півплощини — грані. А пряма — що обмежує — ребро.
Села:
- Кут — Тернопільська область, Чортківський район, Гримайлівська селищна громада
- Кут — Харківська область, Харківський район
- Кут — Чернівецька область, Чернівецький район, Чагорська сільська громада
- Кут — колишнє село в Сумській області, Конотопському районі
Заказники
- Кут — ботанічний заказник поблизу села Остап'є (Великобагачанський район), Полтавська область
- Кут — ботанічний заказник поблизу села Попівка (Глобинський район), Полтавська область
- Кут — ботанічний заказник, Прилуцький район, Чернігівська область
- Кут — ботанічний заказник, Драбівський район, Черкаська область
- Кут — гідрологічний заказник, Варвинський район, Чернігівська область
- Кут — гідрологічна пам'ятка природи, Менський район, Чернігівська область
- Кут — марз (область) Гегаркунік
- Кут — село, повіт Нямц, комуна Думбрава-Рошіє
- Кут — комуна, повіт Алба
- ↑ а б Кут // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ріг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Вугол // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Вугол // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Угол // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.