Очікує на перевірку

Кукоба Анатолій Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Тихонович Кукоба
Народився8 листопада 1948(1948-11-08)
Полтава
Помер17 січня 2011(2011-01-17) (62 роки)
Полтава
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьполітик
ЧленствоВерховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[1] і народний депутат України[2]
ПартіяПартія регіонів
ДітиГанна
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Заслужений будівельник України
Заслужений будівельник України
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007

Куко́ба Анато́лій Ти́хонович (8 листопада 1948(19481108), Полтава — 17 січня 2011, Полтава) — радянський та український політик. Останній голова виконавчого комітету Полтавської міської ради за часів СРСР та перший Міський голова Полтави часів незалежності. Почесний громадянин міста Полтава, почесний голова громадської організації «Фонду захисту і підтримки талановитих дітей»[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в м. Полтаві, в робітничій сім'ї. Навчався в Полтавській загальноосвітній школі № 2. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут, інженер-будівельник. Трудову діяльність розпочав робітником. Після закінчення інституту та служби у Збройних силах працював майстром, інженером, начальником будівельної організації. З 1977 р. перебував на виборних посадах у місцевих органах влади, де здебільшого вів питання капітального будівництва.

У квітні 1990 р. очолив Полтавську міську раду. Обіймав посаду протягом п'яти каденцій (1990, 1994, 1998, 2002, 2006 рр.). Попри поширену помилку, він не є міським головою, що 5 разів обирався на посаду. У 1990 та 1994 роках Анатолій Кукоба обирався головою Полтавської міської ради, голосуванням депутатів, відповідно до Закону УРСР «Про міську, районну в місті Раду депутатів трудящих Української РСР»[4] а в 1998, 2002 та 2006 роках — міським головою (згідно з новим законом «Про місцеве самоврядування в Україні»).[5] Народний депутат України 4 і 5 скликань, голова Полтавської обласної державної адміністрації[6][7]. Член Партії регіонів.

Анатолій Кукоба виступив ініціатором спорудження в Полтаві у 2006 році відомого нині пам'ятника галушці[8].

Помер у м. Полтаві.

Оцінка діяльності

[ред. | ред. код]

Фігура Анатолія Кукоби неоднозначно сприймається полтавцями. З одного боку за його каденцій місто було одним з кращих в Україні за рівнем благоустрою та чистоти, і деякі видання вважають його одним з кращих міських голів України за часів Незалежності.[9] В той же час, йому дорікають знищенням ряду архітектурних пам'яток міста[10] правовим нігілізмом та фальсифікацією місцевих виборів[11], корупцією під час тендерних процедур та непрозорою процедурою приватизації комунального майна[12]. Саме за правління Кукоби будівлю Полтавського кадетського корпусу було продано невідомому інвестору з Ізраїля, результатом чого стало руйнування архітектурної пам'ятки. У 2002 році, після обрання Народним депутатом України IV скликання, незважаючи на вимоги закону не склав повноваження міського голови, а суміщав дві посади. Внаслідок цього практично не перебував в місті, а всю роботу виконували його заступники.

У березні 2016 року на сайті Полтавської міської ради була зареєстрована петиція про заборону перейменування вулиць міста на честь Анатолія Кукоби, у зв'язку з його членством в Комуністичній партій та Партії регіонів, а також знищенням історичної спадщини.[13]. Проте вона не набрала необхідної кількості голосів.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У 2012 році біля школи № 2, в якій він навчався, було відкрито пам'ятник Анатолію Кукобі.[14]

24 вересня 2014 року на фасаді комплексу будівель «Галерея» у Полтаві для увічнення світлої пам'яті Анатолія Кукоби відкрито меморіальну таблицю, встановлену з ініціативи та за власні кошти його родини. Автор меморіальної таблиці — відомий полтавський скульптор Сергій Олешко, обробку та надпис виконав директор «Граніт майстер» Вадим Голобородов[3].

До 2024 року у місті Полтава існувала вулиця Анатолія Кукоби. Також 26 липня 2024 року у селі Ковалівка перейменували набережну імені Кукоби А.Т. на вулицю Симона Петлюри.[15]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. а б Ілона Чорногор (24 вересня 2014). У Полтаві відкрили меморіальну дошку Анатолію Кукобі. poltava.to. Полтавщина. Архів оригіналу за 19 грудня 2023. Процитовано 5 травня 2024.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 12 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Указ Президента України від 2 листопада 1999 року № 1431/99 «Про призначення А. Кукоби головою Полтавської обласної державної адміністрації»
  7. Указ Президента України від 14 березня 2000 року № 462/2000 «Про звільнення А. Кукоби з посади голови Полтавської обласної державної адміністрації»
  8. [1] [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // повідомлення за 1 квітня 2006 року на Gazeta.ua [Архівовано 2 травня 2009 у Wayback Machine.]
  9. В Україні склали рейтинг кращих мерів. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
  10. Трегубов В. О., Бєлявська О. Ю. Войовничий вандалізм як принцип ставлення до архітектурних пам'яток Полтави
  11. ВУЛИЦЯ ПРОЛЕТАРСЬКА, РІЗДВЯНА ЧИ ІМЕНІ КУКОБИ?. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 12 травня 2018.
  12. Кукоба. Легенда про великого комунальника. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
  13. ЗВЕРНЕННЯ: Про заборону на перейменування вулиці Пролетарської та інших вулиць Полтави на честь Анатолія Кукоби. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
  14. У Полтаві відкрили пам'ятник Анатолію Кукобі (фото). Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
  15. Понад 300 вулиць на Полтавщині перейменували: нові назви. ЗМІСТ (укр.). 23 липня 2024. Процитовано 17 серпня 2024.
  16. Указ Президента України від 29 грудня 2004 року № 1575/2004 «Про нагородження А. Кукоби орденом князя Ярослава Мудрого»
  17. Указ Президента України від 23 вересня 1999 року № 1206/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, організацій і установ міста Полтави»
  18. Указ Президента України від 8 серпня 1997 року № 768/97 «Про присвоєння почесних звань України працівникам будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії»
  19. Указ Президента України від 12 червня 2000 року № 780/2000 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2000 року»
  20. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2000 року № 1453-2000-п «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник: Голови Полтавської облдержадміністрації
19992000
Наступник:
Колесніков Олександр Олександрович
Томін Євген Фролович
Попередник: 1-й Міський голова Полтави
1998 — 2006
Наступник:
посаду відновлено Матковський Андрій Всеволодович