Очікує на перевірку

Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль M:
Coppa Volpi per la miglior interpretazione maschile
Засновник(и)Венеційський МКФ
КраїнаСША США
ВрученняВенеція
Рік заснування1935
Поточний лауреатВенсан Лендон

Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль (італ. Coppa Volpi per la miglior interpretazione maschile) — одна з головних нагород Венеційського міжнародного кінофестивалю, яку присуджують акторові за найкраще виконання чоловічої ролі. Перше вручення нагороди відбулося у 1935 році. З часу її введення назву та кількість нагород змінювали кілька разів. Кількість присуджуваних нагород коливалася від двох до чотирьох на окремих фестивалях, а іноді Кубок присуджували і за найкраще виконання головної та другорядної кіноролей.

П'ять акторів були відзначені Кубком двічі:

Переможці та номінанти

[ред. | ред. код]

* У 1932 та 1934 роках до заснування Кубка Вольпі вручалася Велика золота медаль Національної фашистської асоціації для найкращого актора (Grande medaglia d'oro dell'Associazione Nazionale Fascista dello Spettacolo per il migliore attore).

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1932 США Фредрік Марч * Доктор Джекіл і містер Гайд Dr. Jekyll and Mr. Hyde
1934 США Воллес Бірі * Віва Вілья! Viva Villa!
1935 Франція П'єр Бланшар Злочин і кара Crime et châtiment
1936 США Поль Муні Історія Луї Пастера The Story of Louis Pasteur
1937 Німеччина Еміль Яннінгс Володар Der Herrscher
1938 Велика Британія Леслі Говард Пігмаліон Pygmalion
1941 Італія Ермете Дзаконі Дон Буонапарт Don Buonaparte
1942 Італія Фоско Глакетті Бенгізі Bengasi

1947—1968

[ред. | ред. код]

Після чотирирічної перерви, викликаної війною, фестиваль знову став конкурсним у 1947 році. Діюча нагорода в найближчому післявоєнному періоді отримала назву Premio Internazionale per il migliore attore (Міжнародна премія найкращому акторові)[1][2][3][4].

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1947 Франція П'єр Френе Мосьє Вінсент Monsieur Vincent
СРСР Олесій Дикий[5] Адмірал Нахімов Адмирал Нахимов
1948 Німеччина Ернст Дойч Процес Der Prozess
1949 США Джозеф Коттен Портрет Дженні Portrait of Jennie
1950 США Сем Джаффе Асфальтові джунглі The Asphalt Jungle
1951 Франція Жан Габен Ніч — моє царство La nuit est mon royaume
1952 США Фредрік Марч Смерть комівояжера Death of a Salesman
1953 Франція Анрі Вільпер Відпущення гріхів без сповіді Le bon Dieu sans confession
1954 Франція Жан Габен Повітря Парижа i Не чіпай здобич L'air de Paris i Touchez pas au grisbi
1955 Велика Британія Кеннет Мор Глибоке синє море The Deep Blue Sea
Австрія Курд Юрґенс Герої втомилися та Генерал диявола Les héros sont fatigués/Les Héros sont fatigués i Des Teufels General
1956 Франція Бурвіль Через Париж La traversée de Paris
1957 США Ентоні Франчоза Капелюх, повний дощу A Hatful of Rain
1958 Велика Британія Алек Гіннесс Вустами художника The Horse's Mouth
1959 США Джеймс Стюарт Анатомія вбивства Anatomy of a Murder
1960 Велика Британія Джон Міллз Мотиви слави Tunes of Glory
1961 Японія Тосіро Міфуне Охоронець Yojimbo
1962 США Берт Ланкастер Птахолов з Алькатраса Birdman of Alcatraz
1963 Велика Британія Альберт Фінні Том Джонс Tom Jones
1964 Велика Британія Том Кортні За короля і вітчизну King and Country
1965 Японія Тосіро Міфуне Червона борода Akahige
1966 Франція Жак Перрен Напівлюдина та Пошуки Un uomo a metà / La busca
1967 Сербія Любіша Самаджич Ранок Jutro
1968 США Джон Марлі Обличчя Faces

1983—1987

[ред. | ред. код]

Фестиваль знову став конкурсним у 1980 році, але діючі до цього нагороди, присуджувані журі конкурсу, не були відновлені до 1983 року: призи більше не називали Coppa Volpi (Кубок Вольпі), а вручалися під назвою Premio per il migliore attore (Премія найкращому акторові). Переможці отримували нагороди не у вигляді чаш, а прямокутних бляшок.

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1983 США Мітчелл Лічшенштейн, Гай Бойд, Майкл Райт, Девід Алан Г'єр,
Меттью Модайн та Джордж Дзундза		 Невдвахи Streamers
1984 Індія Насіруддін Шах На ту сторону Paar
1985 Франція Жерар Депардьє Поліція Police
1986 Італія Карло Делле П'яне Різдвяний подарунок Regalo di Natale
1987 Велика Британія Г'ю Грант та Джеймс Вілбі Моріс Maurice

1988-наш час

[ред. | ред. код]

У 1988 році вперше за 20 років були відновлені найвідоміші призи фестивалю. Дві діючі донині нагороди були офіційно названі Coppa Volpi per la migliore interpretazione maschile (Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль) та Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile (Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль)[6].

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1988 США Дон Амічі та Джо Мантенья Все змінюється Things Change
1989 Італія Марчелло Мастроянні та Массімо Троїзі Котра година? Che ora è?
1990 Росія Олег Борисов Єдиний свідок Edinstveniyat svidetel
1991 США Рівер Фенікс Мій власний штат Айдахо My Own Private Idaho
1992 США Джек Леммон Гленгаррі Глен Росс Glengarry Glen Ross
1993 Італія Фабріціо Бентівольо Душа, що рветься навпіл Un'anima divisa in due
Італія Марчелло Мастроянні
(актор другого плану)		 Раз, два, три… замри! Un, deux, trois, soleil
1994 КНР Ся Ю Під гарячим сонцем Yangguang Canlan de Rizi
Італія Роберто Сітран (актор другого плану) Бик Il toro
1995 Німеччина Ґец Ґеорге Фабрика смерті Der Totmacher
Велика Британія Ієн Гарт (актор другого плану) Нічого особистого Nothing Personal
1996 Велика Британія Ліам Нісон Майкл Коллінз Michael Collins
США Кріс Пенн (актор другого плану) Похорон The Funeral
1997 США Веслі Снайпс Побачення на одну ніч One Night Stand
1998 США Шон Пенн Сум'яття Hurlyburly
1999 Велика Британія Джим Бродбент Гармидер Topsy-Turvy
2000 Іспанія Хав'єр Бардем Поки не настала ніч Before Night Falls
2001 Італія Луїджі Ло Кашио Світло очей моїх Luce dei miei occhi
2002 Італія Стефано Аккорсі Подорож за покликом кохання Un viaggio chiamato amore
2003 США Шон Пенн 21 грам 21 Grams
2004 Іспанія Хав'єр Бардем Море всередині Mar adentro
2005 США Девід Стретейрн На добраніч та бажаю удачі Good Night and Good Luck
2006 США Бен Аффлек Голлівудленд Hollywoodland
2007 США Бред Пітт Як боязкий Роберт Форд убив Джесі Джеймса The Assassination of Jesse James by the Coward Robert Ford
2008 Італія Сільвіо Орландо Тато Джованни Il papà di Giovanna
2009 Велика Британія Колін Ферт Самотній чоловік A Single Man
2010 США Вінсент Галло Необхідне вбивство Essential Killing
2011 Ірландія Майкл Фассбендер Сором Shame
2012 США Філіп Сеймур Гоффман та Хоакін Фенікс Майстер Master
2013 Греція Теміс Пану Пані жорстокість Miss Violence
2014 США Адам Драйвер Голодні серця Hungry Hearts
2015 Франція Фабріс Лукіні Горностай L'Hermine
2016 Аргентина Оскар Мартінес Почесний громадянин El ciudadano ilustre
2017 Палестина Камель Ель Баша Образа L'insulte
2018 США Віллем Дефо Ван Гог. На порозі вічності At Eternity's Gate
2019 Італія Лука Марінеллі Мартін Іден Martin Eden
2020 Італія П'єрфранческо Фавіно Наш батько Padrenostro
2021 Філіппіни Джон Арсілла - On the Job: The Missing 8
2022 Ірландія Колін Фаррелл Банши Інішерина The Banshees Of Inisherin
2023 США Пітер Сарсґаард Пам'ять Memory
2024 Франція Венсан Лендон Тихий син Jouer avec le feu

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ La Magnani premiata come miglior attrice. La Stampa. 16 вересня 1947. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
  2. ↑ Il Gran Premio ad "Amleto" di Olivier. La Stampa. 5 вересня 1948. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
  3. ↑ L'assegnazione dei diciassette premi. L'Unità. 2 вересня 1949. Архів оригіналу за 07.10.2013. Процитовано 8.08.2017.
  4. ↑ L'assegnazione dei premi. La Stampa. 11 вересня 1950. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
  5. ↑ ДИКИЙ, Алексей Денисович // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А — Л. — С. 472. — 85000 прим. (рос.)
  6. ↑ Tutti i premiati. La Stampa. 10 вересня 1988. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 8.08.2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кубок_Вольпі_за_найкращу_чоловічу_роль&oldid=43453648