Перейти до вмісту

Коґаней

Координати: 35°41′58″ пн. ш. 139°30′11″ сх. д. / 35.69944° пн. ш. 139.50306° сх. д. / 35.69944; 139.50306
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
35°41′58″ пн. ш. 139°30′11″ сх. д. / 35.69944° пн. ш. 139.50306° сх. д. / 35.69944; 139.50306
Коґаней
Прапор
Коґаней. Карта розташування: Японія
Коґаней
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Канто
Префектура  Токіо
ISO 3166-2 13210-1
Площа 11,33 км² (1 жовтня 2008[1])
Населення 119 592 осіб (1 липня 2011[2])
Густота 10555.3 осіб / км²
city.koganei.lg.jp(яп.)
Мапа

Коґаней у Вікісховищі

Коґане́й (яп. 小金井市, こがねいし, МФА[koganei̯ ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Токіо.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Коґаней розташоване в центральній частині префектурі. Місто засноване 1958 року в результаті підвищення містечка Коґаней до статусу міста. Воно розташоване на плато Мусасіно. Місто сполучається зі столицею Токіо залізницею Сейбу, яка перетинає житлові райони з півночі на південь. Із сусідніми населеними пунктами воно сполучається залізницею JR.

В північно-західній частині міста знаходиться місцевість Нукуї. Вона названа на честь джерела, з якого починається річка Сен. Південною частиною міста протікає річка Но, води якої проносяться висотною терасою Мусасіно і низинною терасою Татікава.

Оскільки район Коґаней багатий на водні ресурси, в ньому здавна було розвинене поливне рисівництво. Це сприяло утворенню багатьох сільських поселень, таких як Кадзіно, Секіно, Токасінден, які лягли в основу майбутнього міста. Активне заселення району почалося після будівництва 1926 року залізничної станції Коґаней. Урбанізаційні процеси в районі пришвидшилися після Другої світової війни.

Основу економіки Коґаней складає комерція, виробництво електротоварів, садівництво і городництво. Рисівництво занепало після 1970 року через передачу сільськогосподарських угідь під житлові масиви.

Окрасою міста є Музей просто неба Едо-Токіо[3], в якому зібрані старі японські будівлі 19 — початку 20 століття. На території музею знаходиться парк сакур. В місті також розташовані буддистський монастир Санкоїн, японський сад Соро, синтоїстське святилище Нукуї, Токійський університет вільних мистецтв, Інженерний факультет та музей волокна Токійського аграрно-технічного університету та парк Інженерного факультету Університету Хосей.

Станом на 1 жовтня 2008[1] площа міста становила &&&&&&&&&&&&&011.033000011,33 км². Станом на 1 липня 2011[4] населення міста становило &&&&&&&&&0119592.&&&&00119 592 осіб.

Освіта

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
  2. Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].
  3. Офіційна сторінка Музею просто неба Едо-Токіо. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 29 березня 2010.
  4. Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 [3].

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Коґаней // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

[ред. | ред. код]