Перейти до вмісту

Конда (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Конда
61°26′44″ пн. ш. 64°29′48″ сх. д. / 61.4456° пн. ш. 64.4967° сх. д. / 61.4456; 64.4967
ВитікЗеленоборськ, Совєтський район Ханти-Мансійського авт. округу, Росія (витікає з Кондинського болота)
• координати61°26′44″ пн. ш. 64°29′48″ сх. д. / 61.4456° пн. ш. 64.4967° сх. д. / 61.4456; 64.4967
висота, м130 м
Гирлос. Тюлі, Ханти-Мансійський авт. округ, Росія (ліва притока Іртиша)
• координати60°42′23″ пн. ш. 69°40′13″ сх. д. / 60.7064° пн. ш. 69.6703° сх. д. / 60.7064; 69.6703
висота, м20 м
БасейнІртишОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Росія
Прирічкові країни:Росія: Ханти-Мансійський автономний округ
РегіонХанти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина1097 км
Площа басейну:72 800 км²
Середньорічний стік342 м³/c (72 км від гирла)
Притоки:Вор’я (пр.), Мулим'я (л.), Великий Тап (л.), Євра (пр.), Кума (пр.), Юконда (л.), Кама (л.)
Водойми в русліTursuntsky Tumand
Мапа
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 150,63
 
лютий: 110,39
 
березень: 93,87
 
квітень: 185,79
 
травень: 568,62
 
червень: 631,00
 
липень: 616,89
 
серпень: 545,43
 
вересень: 424,76
 
жовтень: 360,84
 
листопад: 229,14
 
грудень: 203,79
 
Алтай (72 км від гирла), 1962–1998

Конда́ — річка у Росії, ліва притока Іртиша (басейн Обі), тече у Ханти-Мансійському автономному окрузі по Кондинській низовині (західна частина Західно-Сибірської рівнини).

Фізіографія

[ред. | ред. код]

Конда починається у Кондинському болоті на заході Ханти-Мансійського автономного округу на висоті 130 м над рівнем моря. Вона тече по Кондинській низовині, спочатку на південний захід, потім на південь та південний схід; перед злиттям з Іртишем повертає на північний схід. Конда впадає в Іртиш дещо вище села Тюлі (20 м над рівнем моря), за 50 км на південний схід від Ханти-Мансійська.

Характер річки рівнинний на всьому протязі; річище дуже звивисте. Береги сильно заболочені і рясніють озерами різного розміру. Сама Конда протікає через кілька озер, найбільше з яких — Турсунтский Туман. Загальна площа усіх озер становить 541 км². Протягом останніх 50 км Конда тече паралельно Іртишу і ще до основного гирла з'єднується з ним кількома дрібними рукавами (Помогайка, Стариця та іншими). Поблизу гирла русло Конди має 500 м завширшки і глибину кілька метрів, швидкість плину близько 0,5 м/с.

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Довжина Конди 1097 км, площа водозбірного басейну 72 800 км². Середньорічний стік, виміряний за 72 км від гирла біля села Алтай у 1962—1998 роках, становить 342 м³/c; максимум спостерігається у червні (631 м³/c), мінімум — у березні (94 м³/c). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (54,2 м³/с) спостерігався у лютому 1969  і березні 1978 років, абсолютний максимум (987 м³/с) — у червні 1979.

Живлення мішане з переважанням снігового. Замерзає наприкінці жовтня — початку листопада, скресає наприкінці квітня — другій половині травня.

Головні притоки: ліві — Мулим'я, Великий Тап, Юконда, Кама, праві — Євра і Кума.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Річка судноплавна на 685 км від гирла (до селища Мулим'я[1]. Річка використовується для лісосплаву.

Населені пункти над Кондою: Зеленоборськ, Чантир'я, Мулим'я, Урай, Половинка, Луговий, Мєждуреченський, Ямки, Кондинське, Болчари, Алтай, Кама, Тюлі. Урай — єдиний з них, що має статус міста.

У верхів'ях поблизу Конди проходить залізнична лінія Сєров — Івдель — Приоб'є; залізнична станція у Зеленоборську носить ім'я річки — Конда. Селище Мєждуреченський — кінцевий пункт збудованої в 1960-х роках залізничної лінії Єкатеринбург — Мєждуреченський (станція Устьє-Ача).

В басейні Конди поблизу Урая розташоване Шаїмське родовище нафти — перше з розвіданих західносибірських нафтових родовищ (видобуток почато в 1960 році). Ще одне родовище існує на захід від верхів'їв Конди біля міста Совєтський.

За винятком доріг, прокладених у верхів'ях і середній течії Конди для забезпечення нафто- та газодобічі, інфраструктура прилягаючих до Конди місцевостей розвинена дуже слабо.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.], затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)
Ліві притоки Іртиша
→ → Тобол Конда → → → → →