Козичко Роман Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козичко Роман Іванович
 Сержант
Загальна інформація
Народження7 грудня 1984(1984-12-07)
Тячів
Смерть18 лютого 2015(2015-02-18) (30 років)
Дебальцеве
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Рома́н Іва́нович Козичко (7 грудня 1984 — 18 лютого 2015) — сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Навчався у Тячівській ЗОШ ім. В. Гренджі-Донського, Тячівському професійному ліцеї.

2004 року прийнятий на військову службу за контрактом, старший патрульний прикордонної застави «Тячів» Мукачівського прикордонного загону. 2006-го звільнився у запас.

31 липня 2014-го мобілізований, головний сержант взводу, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.

18 лютого 2015-го загинув під Дебальцевим, яке обстрілювали російські терористи.

Без Романа лишились батьки. Мати Романа не пережила смерті сина, вона померла 9 травня 2015 року в 49-річному віці.

6 березня 2015-го з військовими почестями похований у місті Тячів — однак спочатку сталася прикра помилка — тоді поховали у Тячеві капітана Романа Башняка.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • у Тячеві встановили меморіальну дошку на честь загиблого Романа Козичка
  • присвоєне звання почесного громадянина Тячева (посмертно)

Джерела

[ред. | ред. код]