Кисіль Анатолій Степанович
| Анатолій Степанович Кисіль | |
|---|---|
 | |
 В.о. Міністра закордонних справ УРСР. | |
| 1965 — 1966 | |
| Попередник | Лука Паламарчук |
| Наступник | Дмитро Білоколос |
| Заступник Міністра закордонних справ УРСР | |
| 1965 — 1966 | |
| Попередник | Сергій Сліпченко |
| Наступник | Михайло Поляничко |
| Помер | 17 квітня 1978 м. Київ |
| Відомий як | державний діяч |
| Громадянство |  СРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
| Політична партія | КПРС |
| Професія | Дипломат |
Анатолій Степанович Кисіль (пом. 17 квітня 1978) — український радянський журналіст та дипломат. Заступник Міністра закордонних справ УРСР. В.о. Міністра закордонних справ УРСР (1965—1966).
Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка.
Після того як Луку Паламарчука відправили послом СРСР в Марокко 13 серпня 1965 року, виконувати обов'язки Міністра закордонних справ УРСР було призначено Анатолія Степановича[1].
Український дипломат та письменник Олександр Овсюк в своїх спогадах розповідає, що мав розмову із Заступником Міністра закордонних справ УРСР Анатолієм Кисілем, який прямо звинувачував КДБ в умисному підпалі Державної публічної бібліотеки АН УРСР 24 травня 1964 р.: «Який там у біса Підгурський. Нам подзвонили в ЦК, що бібліотека горить, і ми негайно кинулися туди. Вскочили в приміщення і там на всіх стелажах з українськими виданнями, особливо дореволюційними та емігрантськими висіли таблички з написами „К сожжению“. КДБ все це зробив. Правда, частину видань нам таки вдалося врятувати».
Перебуваючи на черговій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі Анатолій Степанович посварився з генеральним секретарем радянської делегації, який був співробітником КДБ. Між ними почалася бійка. Французькі поліцейські доправили їх в лікарню. Після чого Анатолія Кисіля звільнили з роботи у зв'язку із переведенням на посаду заступника голови Українського товариства з культурних зв'язків із закордоном.
З червня 1973 року до останніх днів життя працював головним редактором журналу «Соціалістична культура»[2].
- Коли мерехтять вогні реклами: нариси про молодь Америки і «американський спосіб» життя / Анатолій Степанович Кисіль . — Київ: Молодь, 1958 . — 181 с.[3]
- Україна вчора, сьогодні, завтра: фотонарис / Анатолій Степанович Кисіль . — Київ: Політвидав України, 1969 . — 135 с. : 20 л. іл. — На укр. яз.[4]
- Наставники молоді / Сігізмунд Йосипович Богданович, Ольга Володимирівна Вишневецька, Анатолій Степанович Кисіль . — Київ: Політвидав України, 1975 . — 92 с.[5]
- ↑ Обрії близьких і далеких світів/ Олександр Овсюк. — К.:Амадей, 2006. — Мова українська. — с.688, ISBN 966-7689-47-6
- ↑ Життя, як спалах
- ↑ Центральная Научная Библиотека Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.
- ↑ Україна вчора, сьогодні, завтра. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.
- ↑ Наставники молоді. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 29 Березня 2022.
- Обрії близьких і далеких світів/ Олександр Овсюк. — К.:Амадей, 2006. — Мова українська. — с.688, ISBN 966-7689-47-6
