Келар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кела́р (грец. κελλάριος — «комірний, комірник») — завідувач монастирським столом, комори з їстівними припасами та їх відпуском на монастирську кухню. У його обов'язки входило ведення суворої звітності надходження та відпуску предметів. У великих монастирях келарю давалося два помічники. Єрусалимський статут ставив в числі інших обов'язків келаря: положення хлібів на аналой для благословення на литії, їх переломлення і роздачу монастирській братії по чаші вина. В українських та російських монастирях посада келаря була введена Феодосієм Печерським і відповідала порядку, прийнятому в грецьких монастирях, з відміною лише в тому, що келар був також трапезником.

Література

[ред. | ред. код]
  • Полный православный богословский энциклопедический словарь. Спб, изд. Сойкина П. П., 1900. (рос.)